Богдан Томенчук - сучасний український поет, громадянин, мужчина.
Герої вмирають - давай без ілюзій.
Убрід не перЕйдем страхи і жалі.
А пам'ять - мов куля.Більярдна.У лузі.
Вона вже не грає на цьому столі.
В більярдних дзеркалах блищать генерали,
Їм справді пасують чиїсь ордени,
Герої вмирають, як завжди вмирали-
На тризні Богів Благодатей Війни...
Герої вмирають - не вміють інакше.
Бо ще б до пришестя закінчився світ.
Як в казці несправжній - вмирають назавше...
Назавше... Вмирають...Лиш сльози живі...
І що ти поробиш - одні Фермопіли.
Давно тут не знали таких косовиць.
Лиш тінь до небес ще стоїть оніміло,
Висока, як плач молодих удовиць...
Герої вмирають...І не "балаклава" -
Закриє непам'ять їх лиця.І час...
Герої вмирають...Зневажена слава
Проходить понуро крізь стрій.Чи крізь нас?
-- Відправлено з Швидкого блокнота Богдана Томенчука.
Коментарі