Душа бандури...
Несподівана ідея поїхати на концерт капели бандуристів під орудою художнього керівника і дириґента Олега Маглая, який відбувся у церкві святого Йосифа Обручника, не розчарувала мене.
Унікальний храм, таємничо підсвічений зсередини, приймав любителів української музики і співу. Охочих виявилося так багато, що стояли навіть на сходах, які ведуть на хОри. Парафія св. Йосифа Обручника кермує у справах залучення вірян до центру культури у діаспорі. Тому і бандуристи з різних штатів, які не так часто збираються, важко працюють для дивного унісону, були передсвятковим подарунком чикаґівцям.
Ведуча вечора представила гостей у англійській та українській мові. Чудові яскраві костюми на мужній статі заворожували. Але це - до першої ноти. Фокус змістився із зовнішнього до енергії звучання духовних пісень та колядок. Навіть при заохоченні колядувати разом, не хотілося втручатися у плинність отої ріки любови до Божого світу, де є місце кожному...
Багато чого вразили мене. Це і один з тенорів, поважний вік якого та голос викликає велику повагу, це і драматичний тенор, котрий так завершував акорди, що й душа так високо не сягала, а соліст... Весь потік вкладеного чуття у пісню розливався по серцях глядачів благодаттю передріздвяного часу! Звучання струн бандури таке багате, що хочеться прирівняти його до душі українця: вразливої, тонкої, неоднозначної...
Отець Микола Бурядник виступив з подякою співакам та бандуристам.
Наша праця - теж велике спасибі Вам, люди з душею бандури!
Коментарі