Меню

Франція: Марін Ле Пен за гроші Путіна запустила сценарій хаосу?

Франція: Марін Ле Пен за гроші Путіна запустила сценарій хаосу?

На фото: Марін Ле Пен.

Хтось у Франції запускає сценарій контрольованого хаосу. Інакше назвати те, що відбувається в цій європейській країні за останні дві доби я не можу. От задумайтесь, після жахливого теракту в офісі "Charlie Hebdo", Францію буквально "накрила" хвиля актів прояву ненависті на расовому та релігійному ґрунті.

Так, озброєний темношкірий чоловік відкрив вогонь по поліцейському і співробітникові дорожньої служби в місті Монруж, в результаті чого загинула співробітниця поліції. Цієї ночі невідомі кинули гранату в мечеть французького міста Ле-Ман. Осколками гранати були вибиті вікна будівлі, ніхто не постраждав. Сьогодні вранці, в місті Вільфранш-сюр-Сон на сході Франції стався вибух у ресторані, розташованому недалеко від міської мечеті. Постраждалих немає.

Можна помітити, що було запущено механізм, що спричиняє взаємну неприязнь і ненависть. Але кому аж надто потрібно, що б "занадто праві", націоналістичні погляди, з елементами расової дискримінації почали переважати у французькому суспільстві?

Всі чудово знають про те, що одним з постійних кандидатів на пост президента Франції є представниця ультраправої партії "Національний фронт" - Марін Ле Пен. Практично на всіх президентських перегонах Марін програвала своїм суперникам, але при цьому залишалась гідним конкурентом, з дуже істотною підтримкою серед населення. На виборах у 2012 році Марін Ле Пен отримала 17,9% голосів, посівши третє місце, а 25 травня 2014 ультраправа партія «Національний фронт» під її керівництвом здобула перемогу на виборах до Європейського парламенту у Франції, набравши 25,4% голосів виборців!

І ось тепер, Францію охопили теракти на національному і релігійному ґрунті, що спричиняють расову неприязнь, а відтак і ненависть - все залежить від ступеня провокацій. І це за два роки до наступних виборів у Франції! І це на тлі неймовірного кредиту "Національного фронту" Марін Ле Пен, виданого чесько-російським банком (9 мільйонів євро!).

А тепер дайте мені, після всього викладеного вище, після подій, що відбуваються зараз у Франції, відповідь: хто за цим може стояти? Ах так, зовсім забув нагадати, Марін Ле Пен є палкою прихильницею політики Путіна. Вона доводить його образ до абсолюту у своїх промовах. А ви про це не знали?

Відверто про російські зв'язки сім'ї Ле Пен

Лідер французьких ультраправих і кандидат на майбутніх (у 2017 році) президентських виборах Марін Ле Пен заявляє направо і наліво, що захоплюється президентом Росії Володимиром Путіним і вважає, що Париж має стати союзником Москви, щоб виступити проти диктату США. Глава «Національного фронту» впевнена, що Франції потрібна така ж сильна рука, яку знайшла Росія в особі Путіна. Крім того, Ле Пен вважає, що «в українській кризі Путін повів себе хитро і вміло, в той час як європейці дозволили американцям собою маніпулювати».

... 12 червня, вітальня російського посольства в Парижі ... Закуски і крижана горілка на честь національного свята. Атмосфера найтепліша, а зал переповнений. Незважаючи на недавню анексію Криму, тут зібрався "цвіт" дипломатичного суспільства, а також артисти та бізнесмени.

Раптово відчиняються двері, і по залу чути шепіт. Марін Ле Пен із племінницею Маріон, юним депутатом НФ, велично простують вперед. Відомий своєю жвавістю посол Орлов зустрічає їх змовницької посмішкою. За останній час сімейство Ле Пен і емісар Путіна не раз зустрічалися в приватному порядку, однак зараз вони вперше вирішили з'явитися разом.

Цей важливий політичний альянс, що зародився в тіні, може змінити вигляд Європи. Останні кілька місяців Кремль явно робить ставку на Національний фронт. Він вважає, що тому по силам взяти у свої руки владу у Франції і змінити хід європейської історії на користь Москви.

Намагаючись не привертати уваги, російське керівництво проводить все нові зустрічі з лідерами ультраправої партії, які надзвичайно від цього щасливі.

«Так, я часто ходжу в посольство Росії, - визнає Маріон Марешаль-Ле Пен. - Тітка мені це радить».

Лідер НФ - безумовна прихильниця Путіна. У російській пресі вона підкреслює вірність відставному полковнику КДБ, називає його старшим братом зі сходу, не приховує захоплення ним. Вона навіть виступає за те, щоб Франція вийшла з НАТО і сформувала військовий альянс з Москвою. За останні місяці вона вже двічі була в російській столиці. Її батько Жан-Марі збирається поїхати туди в кінці жовтня. «Але ми - не агенти Москви», - вважає за потрібне підкреслити Маріон, немов намагаючись приховати збентеження.

Так в чому ж суть все більш тісних зв'язків, які об'єднують цю сім'ю з кланом Путіна? Завдяки розповідям трьох представників сімейства Ле Пен та інших людей (у тому числі і росіян), нам вдалося відновити історію цих митних відносин, яка бере початок майже півстоліття тому.

Скандальні друзі

Все починається з Латинського кварталу в розпал подій травня 1968. У Париж приїжджає молодий і талановитий московський художник Ілля Глазунов. Творець - по-справжньому скандальний персонаж - уже прославився в своїй країні. Він вважає себе монархістом, а в КДБ його називають антисемітом. Як би там не було, режим вважає його корисним для пропаганди та активно просуває його.

У Франції Глазунов повинен виконати поставлене перед ним завдання: йому доручено намалювати портрети французьких діячів, яких Кремль прагне залучити на свою сторону. Насамперед, це стосується генерала де Голля. Тим не менш, його паризька авантюра піде в зовсім іншому напрямку.

Сьогодні Іллі Глазунова 84 роки. У нього - все ті ж "повадки" денді, пишна шевелюра і костюм у смужку. У Росії його шанують. Він зустрічає нас в названому його ім'ям державному музеї, який був відкритий особисто Путіним у 2004 році. Він вперше розповідає нам про зустріч з Жаном-Марі Ле Пеном:

«Якось влітку 1968 один французький приятель повів мене в кафе, яке належало одному російському співакові. Там був молодий чоловік, який випускав пластинки з піснями нацистів і царської Росії. Це був Жан-Марі. Він обожнював мою країну. І ми до цього дня залишаємося друзями.

Так і не діставшись до де Голля, Ілля Глазунов увічнив на полотні міністрів Едгара Фора і Луї Жокса, а також П'єретт Ле Пен, яка тоді тільки народила Марін («Я тримав її на руках», - хвалиться художник). Крім того, він намалював свого друга Жана-Марі у формі офіцера десантних військ (цей портрет досі займає центральне місце у вестибюлі будинку Ле Пен в Сен-Клу).

Протягом 20 років Ілля і Жан-Марі вели переписку і періодично розмовляли по телефону. Знову зустрітися їм вдалося тільки в 1991 році, під час першої поїздки Ле Пена в Москву. Тоді Глазунов очолював антисемітський рух «Пам'ять», який процвітав "під крилом" комуністичної влади і дав Росії багатьох з її нинішніх націоналістичних лідерів.

Під час поїздки президент Національного фронту був зачарований ще однією зіркою російських ультраправих - Володимиром Жириновським. Його теж таємно направляв КДБ. Але це неважливо: клоун-Жириновський говорить французькою і вміє жити. У відносинах «Жирик», за словами якого в Росії процвітає занадто багато євреїв, і Жана-Марі, для кого газові камери - всього лише «деталь історії», встановилася ідилія.

Всюдисущий КДБ

На наступний рік вони разом обідали у сім'ї Ле Пен в Монтрету. Жирик приїхав зі своїм помічником Едуардом Лимоновим, письменником, який згодом став героєм книги Емманюеля Каррера.

«Я помітив у передпокої портрет з підписом Глазунова, Ле Пен був просто щасливий», - згадує Лимонов.

У 1996 році лідер російських екстремістів запросив французького друга на срібну річницю весілля в передмісті Москви. 18 років потому почесний президент НФ так висловився про цю вечірку:

«Це пишне святкування охороняв цілий батальйон ФСБ».

Однак "любов" ця тривала недовго. Після приходу до влади Путіна у 2000 році Жан-Марі зрозумів, що Жирик - не найкраща ставка. Кремль вибрав інший, більш надійний фланг ультраправих на чолі з партією «Батьківщина».

Тому Ле Пен знову поїхав до Москви в 2003 році на запрошення одного із засновників нового руху Сергія Бабуріна. Його прийняли з усіма почестями.

«В тому році ми з Жані за тиждень побачили всіх великих людей, - згадує засновник НФ. - Поїздка в Санкт-Петербург, обід в Академії наук, вечеря в Спілці письменників».

Згодом лідер французьких ультраправих, який тоді встиг поборотися з Жаком Шираком у другому турі президентської гонки, провів зустрічі з важливими політиками, близькими соратниками президента Росії:

«Я довго розмовляв з духівником Путіна батьком Тихоном. І ще з колишнім начальником Путіна Володимиром Крючковим [Голова КДБ з 1988 до 1991 року, "творець" Жириновського, прим. Nouvel Observateur]».

Але що вони сказали один одному? Ле Пен зберігає мовчання.

Мабуть, лідер НФ припав до смаку новим господарям країни, Володимиру Путіну і його друзям: у червні 2005 року він знову поїхав до Москви на запрошення націоналістичного руху Батьківщина. Тоді був його день народження, і в подарунок йому дістався пістолет-кулемет. «Модель ще старша Калашникова», - з гордістю вказує на нього Ле Пен. Крім того, йому дозволили (рідкісна честь) відвідати особисті апартаменти президента Росії в Кремлі, реставрацією яких займався його старий друг Глазунов, що став головним художником і дизайнером часів режиму.

«У Кремлі нас з Іллею супроводжував полковник ФСБ».

Знову і знову КДБ або його спадкоємці.

Клан Путіна уважно обходив Жана-Марі Ле Пена, але всіляко намагався не надто активно показуватися з ним повсюди. Відкрите спілкування з ним могло б припасти не до смаку президентам Шираку і Саркозі, які встановили стратегічні зв'язки з російською владою. Тієї ж самої стратегії російське керівництво дотримувалося і у відносинах з Марін Ле Пен після того, як вона стала на чолі Національного фронту на початку 2011 року.

Спільна ідеологія

Як би там не було, в перші ж місяці на новому місці спадкоємиця почала всіляко залучати Кремль. В інтерв'ю одній російській газеті вона зізналася, що захоплюється Путіним і його авторитарним режимом.

За її словами, криза створила можливість для того, щоб відвернутися від Америки і повернутися до Росії.

Через рік під час президентської кампанії вона намагалася здобути прихильність свого кумира, хотіла домогтися зустрічі з ним, але марно.

Як би там не було, думка про відкрите зближенні з новим лідером НФ швидко набула популярності в Москві. Для цього були всі підстави, починаючи з загальної ідеології. З моменту повернення в Кремль в травні 2012 року Володимир Путін незмінно представляв себе бастіоном «християнської Європи» на шляху «західного занепадництва» і «гегемонії США». Ці мотиви перегукуються з ідеями французьких ультраправих.

«Тепер Путін відстоює ті ж цінності, що і ми», - з натхненням говорив Жан-Марі Ле Пен.

Марін, натомість, нахвалював «цивілізаційну модель» нової Росії. Загострення дипломатичної напруженості між Парижем і Москвою пояснює все інше.

Нові опори у Франції

Ледве встигнувши влаштуватися в Єлисейському палаці, Франсуа Олланд виступив з жорсткою критикою позиції Росії щодо Сирії, візити міністрів ставали все рідшими, а двосторонній діалог пішов на спад. Тому Кремлю знадобилися нові опори в Парижі. Посол Олександр Орлов і його радник з політичних партій Леонід Кадишев запропонували Марін Ле Пен з її рухом. Кремль дав добро.

Влітку 2012 року вони доклали руку до появи в Інтернеті телеканалу колишніх керівників Національного фронту ProRussia.tv, який, як випливає з назви, дотримується відкрито проросійських позицій.

«За посередництва посла Орлова ми підписали контракт з державними ЗМІ, в тому числі ІТАР-ТАСС, - розповідає директор каналу Жиль Арно. - Вони виділили нам 115 тисяч євро на перший рік і 300 тисяч на другий».

Канал регулярно запрошує в ефір лідерів ультраправих сил і займається поширенням кремлівської пропаганди французькою мовою.

«У нас не було складнощів з Вищою радою аудіовізуальних засобів, тому що наші сервери знаходяться в Росії», розповідає Жиль Арно.

За його словами, у квітні Pro Russia було вирішено закрити, тому що російська влада має намір з наступного року сама запустити франкомовний телеканал з бюджетом в 20 мільйонів євро.

Піар

Орлов і Кадишев регулярно проводили таємні зустрічі з лідерами НФ в посольстві і резиденції дипломата. Ле Пен зрозуміли натяк і самі почали нарощувати оберти в піарі. У грудні 2012 року Маріон Марешаль-Ле Пен (вона, до речі, вступила в групу франко-російської дружби в Національних зборах) вирушила до Москви з першою (і єдиною) поїздкою за межі Європейського Союзу. Вона прибула на зустріч парламентаріїв на запрошення спікера Думи Сергія Наришкіна, колишнього агента КДБ і близького друга Путіна. Там вона виявилася єдиним депутатом від Франції.

За обідом Наришкін попросив гостей (в їх числі опинився і старий добрий Жирик) гучно привітати Маріон з днем народження (тоді їй виповнилося 23 роки). Після повернення на батьківщину вона дала велике інтерв'ю друзям з ProRussia.tv і зокрема заявила наступне:

«Росія зупинила вибір на НФ. Принаймні, я на це сподіваюся ... »

В результаті були створені всі умови для першого офіційного візиту до Росії тітки Марін. Він відбувся в червні 2013 року і почався з загадкового круглого столу на тему «Моральність і демократія», який пройшов ... в Криму.

«Випадковість», - запевняє лідер Національного фронту, підтримавши анексію півострова кілька місяців по тому.

У Москві Марін Ле Пен прийняв все той же спікер Думи Сергій Наришкін. Крім того, вона зустрілася з віце-прем'єром, що займається питаннями оборони, Дмитром Рогозіним. І це вже була аж ніяк не випадковість. Рогозін - друг художника Іллі Глазунова і один із засновників націоналістичної партії «Родина», яка кількома роками раніше запросила до Москви Жана-Марі.

Крім того, Марін Ле Пен вимовила оду режиму Путіна в престижному МДІМВ, де готують майбутніх дипломатів і шпигунів. Вона віддала належне «дорогому Іллі Глазунову» і запевнила російську владу у своїй «вірності».

Підтримка чи присяга на вірність?

Свою вірність вона довела кілька місяців по тому, під час анексії Криму. 16 березня сепаратисти нашвидкуруч влаштували на півострові референдум. Москві знадобилися «незалежні» спостерігачі. Європейських ультраправих і зокрема Національний фронт попросили підтвердити законність настільки спірного голосування. До Криму вирушив радник Марін Ле Пен з міжнародних питань Емерік Шопрад (Aymeric Chauprade).

Хто його запросив? «Російські друзі», - ухиляється він від відповіді. В день референдуму він заявив російському телебаченню, що все пройшло за правилами. Місія виконана.

Потім він відправився в Москву і ніби випадково взяв участь у закритій конференції з фінансистом сепаратистів олігархом Костянтином Малофєєвим. Таємна розмова відбулася в одному із залів музею Глазунова. «Малофєєв орендує його кожен місяць для зустрічей з європейськими партнерами», - пояснює художник-націоналіст. 

Марін Ле Пен теж активно взялася за роботу. Зближення пішло все більш швидкими темпами. 12 квітня, менше місяця потому після анексії Криму, вона знову повернулася в російську столицю. Візит підтримки, хоча деякі назвали б його присягою на вірність. Там вона зустрілася не з Путіним, а зі своїм другом Наришкіним і главою комітету Думи з іноземних справ, яким через санкції тепер закрита дорога в Європу.

П'ять днів потому її чекала нагорода: в ефірі російського телебачення президент Путін привітав Марін Ле Пен з успіхами на муніципальних виборах у Франції. У червні Кремлівська партія «Єдина Росія» офіційно заявила про розвиток зв'язків з Національним фронтом (при збереженні контактів із Союзом за народний рух).

Російський кредит?

Але, можливо, Марін Ле Пен отримала щось ще за подібні прояви вірності? На питання про фінансування її партії з Москви президент НФ відповіла наступне:

«Я не розуміють вашого запитання, це заборонено».

Але потім вона побіжно відзначила одну можливість:

«Наша партія звернулася з проханням про позики до всіх французьких банків, але всі відповіли відмовою. Тому ми звернулися до установ за кордоном, в США, Іспанії і, так, в Росії. Зараз ми чекаємо відповіді».

Про який російський банк йде мова? «Не знаю, цим питанням займається фінансист партії». Дізнатися щось ще не є можливим.

«Ми, зрозуміло, збираємося погасити ці позики», - вважає потрібним уточнити Марін Ле Пен, немов у когось можуть бути щодо цього сумніви.

Фото з: tvc.ru.