Харківські шейхи: хто видобуває нафту і газ в регіоні

Якщо жителів України з інших областей запитати, з чим асоціюється слово «Харків», можна почути «промисловість», «науковий центр», «студентська столиця» і т.д. Зовсім небагато згадають в цьому контексті слова «нафта і газ».

Така ситуація - це скоріше плюс. Раз чималі сировинні ресурси не є головною характеристикою території, значить, регіон дійсно має серйозний потенціал.

Тим не менш, Харківська область ось уже років 60 є одним з головних добувачів вуглеводнів в Україні. Область знаходиться на території Дніпровсько-Прип'ятської нафтогазоносної провінції, активне промислове освоєння ресурсів якої почалося в 1950-і роки.

Так уже склалося, що в різний час «українським Кувейтом» називали то Суми, то Полтаву, то Прикарпаття. Харківщина відходила на другий план, хоча в регіоні знаходиться знаменита Шебелинка. Сьогодні близько 40% газу, що видобувається в Україні, дає саме Харків.

Для широкої публіки Харківщина в контексті вуглеводнів виникла кілька років тому, коли почалася сланцева епопея. Адже половина Юзівського родовища, запаси якого Держгеонадра оцінили в 10 трлн. куб.м. газу, знаходиться на території південно-східних районів Харківської області.

Як відомо, право на розробку цього родовища виграла компанія Shell. Перший газ був знайдений на Павловсько-Світловському родовищі в жовтні 2013 року. Але вже в березні 2015 Shell і Укргазвидобування оприлюднили інформацію, що проект буде закритий через війни. Зокрема, будуть ліквідовані дві пошукові свердловини: Біляєвська-400 (Первомайський район) та Ново-Мечебилівська-100 (Близнюківський район).

Але, як кажуть, не Shell-ом єдиним. Сьогодні на території Харківської області активно ведуть видобуток вуглеводнів майже два десятки державних і приватних компаній. Також ні для кого не секрет, що існує незаконний видобуток, «нічиї» вишки, які працюють роками, не привертаючи особливої ​​уваги.

Деякий час тому журнал «Інсайдер» та веб-проект «Тексти» створили інтерактивну карту родовищ, на які отримано ліцензії. З недавніх пір ці дані відкриті, можна подивитися, хто освоює надра.

ІС-Харків зробив вибірку із загального масиву, щоб показати, хто має право добувати і вже експлуатує надра на території області.

Картина виходить цікава. Сьогодні в регіоні нафтогазоносними активами володіють 16 гравців, при цьому активним видобутком займається 8.

На першому місці - держава в особі ПАТ «Укргазвидобування» (видобуває 75% газу і 20% нафти і газового конденсату від всеукраїнського обсягу) і "Укрнафти" (відповідно - близько 70% нафти і 10% газу). В цілому Україна видобуває близько 19 млрд. куб.м газу і 2 млн. тонн нафти на рік. «Укргазвидобування» в 2014 р. виробила 15,1 млрд. куб.м газу, з них 8 млн. видобуло Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування».

Що найцінніше - підприємство не тільки видобуває, а й переробляє, а потім продає паливо через власну мережу заправок, яких в Харківській області налічується 18. За офіційними даними, в 2014 році АЗС реалізували продукції на 379 млн.грн.

Саме тому між Києвом і регіональними елітами завжди ведеться протистояння з приводу того, хто контролює менеджмент.

Справжній нафтогазовий король регіону - екс-міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський. Він є бенефіціаром зареєстрованої на Кіпрі компанії Burisma Holdings - найбільшого приватного нафтогазовидобувача в Україні, який володіє 25 спецдозволами на видобуток вуглеводнів. У 2014 році його компанії видобули близько 700 млн. куб.м газу. Burisma стверджує, що контролює 26% ринку приватних газовидобувників в Україні.

На території Харківської області працюють три фірми, якими Злочевський володіє через Burisma Holdings - Енергосервісна компанія «Еско-Північ», ТОВ «Перша українська газонафтова компанія» і ДП «Алдеа Україна». Їм належать 10 родовищ (5 активно розробляють) - Кубашівське, Карайкозовське, Клубанівсько - Зубренківське, Деркачівсько-Войтенківське, Огульцівське, Пегедівське, Рокитнянське, Ржавецьке, Роганське і Гінеєвська структура.

Нагадаємо, зараз Злочевський перебуває в розшуку за підозрою у фінансових зловживаннях. Минулої зими британський суд навіть накладав арешт на активи побіжного екс-міністра, але потім його зняли.

Нагадаємо, що за версією журналу «Форбс» Злочевський знаходиться на 24 місці в списку найбагатших українців. У 2015 р. його статки оцінили в $ 178 млн. Журнал «Фокус» у свій рейтинг за 2015 Злочевського не включив.

Ще одним великим видобувачем є офшор з Британських Віргінських островів Alpeko Investments. По ряду непрямих ознако ЗМІ пов'язують цю компанію з київським бізнесменом Олександром Лойфенфельдом.

Активно добувають на Харківщині структури олігарха Вадима Новинського. Зокрема, в регіоні працюють дві компанії Новинського: ТОВ «Пром-Енерго Продукт» володіє Васищевським газоконденсатним родовищем до 2032 року, а також ПрАТ «Укргазвидобування» (Островерхівське газоконденсатне родовище, до 2027 р.).

Ігор Коломойський присутній на Харківщині в двох іпостасях. У Красному Куті три родовища (нафта, газ, конденсат) розробляє «Укрнафта», 43% якої контролює Коломойський. У тому ж районі Сахалінське нафтогазове родовище розробляє компанія «Укрнафтобуріння», яка належить Коломойському і його партнерові Геннадію Боголюбову.

Двома родовищами (Мар'їнським і Денисівським) володіє компанія «Енергія-95», яку пов'язують з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Частина цієї компанії належить Маріам Сафіулліній, дочці екс-міністра молоді та спорту Равіля Сафіулліна. Формально Аваков є єдиним з відомих харків'ян, який має відношення до видобутку вуглеводнів в регіоні.

Два об'єкти належать Олександру Онищенко: компанія «Надра-геоцентр» розробляє Юліївське родовище (Золочівський блок), ПАТ «Пласт» володіє Хмаровським родовищем.

Компанія «Укрістгаз», що належить Юрію Бойко, скромно експлуатує Платовське родовище.

Як видно з інфографіки, в регіоні представлені й інші відомі люди - Юхим Звягільський, брати Буряки, Юрій «Єнакіївський» Іванющенко та Іван Аврамов. 3 родовища належать компанії «Геоальянс» Віктора Пінчука.

Загалом, в цьому бізнесі випадкових людей немає. Актуальне завдання для регіону - здолати незаконний видобуток і жорстко контролювати виконання підприємствами соціальних зобов'язань.