Меню

Легендарний американський спортсмен допомагає українській школі в Чикаго

Легендарний американський спортсмен допомагає українській школі в Чикаго

Майкл Дитка - це гордість та вже прижиттєвий символ міста Чикаго. Його знамениті вуса та прізвисько "Da Coach" знані не менше за клуб "Чикаго Булс" та вежу Генкок.  

Він був унікальним гравцем "Чиказьких медведів" у 60-тих, тренером яких став пізніше. За 9 років, які Дитка працював у команді, вона 6 разів вигравала свій дивізіон, три рази чемпіонат НФК та один раз, у 1977, супербоул. У сезоні 1982 року Дитка отримав посаду головного тренера команди Чиказьких Ведмедів. Вершиною його кар'єри був виграш супербоулу 1986 року. У 1988-му був індуктований до Зали слави професійного американського футболу. Йому дали прізвисько "Залізний чоловік", оскільки до Чикаго він потрапив з міста Карнегі, штату Пенсильванія, де була розвинене сталево-литейне виробництво. А народився він Михайлом Дичко, найстаршим сином  Михайла Дичка сташого, котрий працював зварювальником на залізничній станції. Ім'я змінили на Дитка, щоб американцям було зручніше його вимовляти. 

Незважаючи на приголомшливу кар'єру спортсмена, тренера, коментатора, успішний бізнес та активне громадське життя Майк не забуває про своє коріння. Саме цього року, 5 травня, відбувся унікальний фандрейзинг на користь української католицької школи Миколая в місті Чикаго у Mike Ditka`s restaurant.

Ведуча радіо "Українська Хвиля" та куратор Українського національного музею в Чикаго Марія Климчак розповідає про цей незабутній вечір:

"Затишний і одночасно розкішний  ресторан знаходиться в самому центрі міста, неподалік від  хмародера Джона Генкок, з фірмовими стравами: бургер «Iron Mike», стейк «Kick Ass», велику кількість різних сортів вина, серед яких «The Champion», «Ditka the Icon», «Ditka Iron Mike», «The Hall of Famer» ... Другий поверх ресторану заповнили гості, вчителі, учні. Сам господар радо вітав кожного, ті, хто бажав мати автограф та фото із зіркою, стояли в черзі. Ресторанні стіни – в історії слави спортсмена, яку бачать відвідувачі,  монітори ж розповідали про школу.

Цю велику працю взяла на себе Мотря Мельник, створивши відеопроекцію з іншим інформативним матеріалом, представленим за столами гостей. Бажання бути спонсором вечора в номінації “платиновий-10K”, виявили Ukrainian foundations: Heritage Foundation of First Security Federal Savings Bank, and Selfreliance Foundation of Selfreliance Ukrainian American Federal Credit Union. Ці українські інституції продовжують залишатися головними донорами школи. До них та інших меценатів, номінованих як “золотих”, “срібних” та “бронзових”, звернулися під час офіційної частини, директор школи А. Сиріллі та І. Ткачук. Благодійний внесок за участь у зустрічі на користь школи становив від  $500 до $ 10 000 Загалом було зібрано 80 тисяч доларів, як гідний почин до відзначення 80 ліття школи. Серед “золотих” номінантів вечора – забезпеченева компанія Assurance Agency,  Алан Голуб (Alan Golub), др. Павло і Леона Надзікевич, що склали даток у пам’ять друга дитинства, колишнього випускника школи Ореста Хринівського,  а також Ірка Ткачук.

Більше фото тут

“Срібні” номінанти – др. Марко та Ірка Демуси, Ліда Девоншайр, др. Андрій і Христина Ґорчинські, др. Іван і Ліліана Куцан, др. Андрій і Мотря Мельник. “Бронзові” – Андрій і Віра Еліяшевські, др. Володимир і др. Уляна Марків, др. Юрій Мельник, Ліда Ткачук, Ореста Ткачук. Гості були приємно вражені родинною атмосферою, подарованою Майком, його дружиною та сином. Слова вдячності лунали від учнів, вчителів та невтомних волонтерів громадської ниви, членів шкільної ради директорів – а це Ірка Ткачук, отець - ректор Богдан Налисник, Христя Верещак, др. Юрій Мельник, Лев Голубець, Ірка Вруська, Марта Фуоко, Мотря Мельник, Ігор Гриневич. Кожен гість отримав на згадку листівку-подяку від одного з учнів школи,  Майкові Дитці школа подарувала  булаву, як символ непереможності українського духу, дружині Діані – вишивану сорочку. 

У своєму слові під час фандрейзінгу на підтримку катедральної  школи св. Миколая Майк Дитка сказав, що має за честь бути разом з громадою, яка дає Америці найкращих громадян. “ Погляньте на цих дітей, вони надзвичайні! Як вони співають, вони змінять цей світ на краще при нашій з Вами підтримці!”. Шкільний хор під керівництвом Ірини Дичій виконав перед гостями кілька американських пісень та Шевченкову “ Зацвіла в долині червона калина”.  Зустріч і вечеря у колі із знаменитим спортсменом була не випадковою. Завершуючи шкільний навчальний рік, катедральна школа св. Миколая у Чикаго працює над майбутнім, шукає за джерелами фінансування. Упродовж багатьох років головними спонсорами школи є Фундація “Спадщина” 1-го федерального щадничого банку “Певність”, Українська Американська Федеральна Кредитна Спілка “Самопоміч”, Фундація “Самопоміч”, фундація The Big Shoulders Fund, як і фундація The Big Shoulders Fund, яка надає учням стипендії та спонсорує різні програми. Загальна економічна криза та зменшення потоку дітей кілька років тому поставили школу перед питаням закриття. Всього за три роки спільними зусиллями вдалося подолати труднощі та виробити модель нової, якісної школи, поставити її в ряд найкращих католицьких шкіл міста."

Фотографії Генрі Фагардо. Повний фоторепортаж тут.

Про історію української католицької школи Миколая в Чикаго читайте тут.