Літературні читання з лауреаткою премії Конрада в Нью-Йорку

Літературні читання з лауреаткою премії Конрада в Нью-Йорку

    3 грудня Інститут Гарріман при Колумбійському університеті Нью-Йорку приймав у своїх стінах письменницю Софію Андрухович. Захід відбувся в рамках сучасної української літературознавчої серії співзасновників програми україністики в Інституті Гаррімана Колумбійського університету та Інституту Кенана в Міжнародному центрі Вудро Вільсона.   За іроніє долі для авторки це була ще й дата отримання Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського, яку організовує Польський інститут у Києві. Софія стала п’ятим лауреатом премії, долучившись до когорти таких відомих письменників як Тарас Прохасько (2007), Сергій Жадан (2009), Наталка Сняданко (2011) і Таня Малярчук (2013). Премію Конрада присуджують раз на два роки і цьогоріч лауреата обирали з-поміж 63 номінантів. 

    У Нью-Йорку письменниця презентувала свою останню книгу “Фелікс-Австрія”. Як вона зазначає, написання цієї праці стало цілковито новим досвідом у творчості, адже до цих пір наративи її творів відбувалися в сьогоденні і рефлектували безпосередні пережиття. 

“Натомість роман “Фелікс - Австрія можна назвати “історичним” не в класичному сенсі, але пишучи його я досліджувала історичні монографії та історію свого міста. Для мене - написання було інтуїтивним рішенням адже після Першої Світової війни відбуття української культури були можливим таким чином в рамках  імперії.”, - коментує Софія. Тлом для праці став Станіславів (сьогоднішній Іваном Франківськ) 1900 років за часів Австро-Угорщини. Роман екстраполює читачів в епоху, коли місто  мультикультурально синтезувало у собі польську, українську та єврейську культури. Кожна з націй внесла багатство свого колориту у становлення міста і детермінування доль персонажів.  

    На думку авторки, попри те, що в період теперішньої війни всі відчуття є значно загостреніші, в тому числі і несприйняття, водночас, чим дальше топографічно від Заходу України на Схід, тим книга і “феномен Станіславова” видається читачеві більш екзотичними, а також по-новому цікавими.

                                                                                                                          Лідія Йонка