Ректор Прикарпатського Національного Університету - у гостях американських науковців і українських очільників громади.

11 Квітня, 11:43 4523 0

П’ятниця, 6 квітня 2018. Християни припадають до Плащаниці, готуються зустріти світлий Великдень за юліанським календарем.

А Українська Околиця приймала гостей з України, ректора Прикарпатського Національного Університету імені Василя Стефаника пана Ігора Цепенду та помічника у справах українсько-американського проекту пана Романа Познанського. Зініціювала зустріч і супроводжувала шановних земляків Генеральний Консул України у Чикаґо пані Лариса Герасько.

Наша розмова відбулася в Українському Національному Музеї, після екскурсії трьома поверхами закладу, яку провела куратор п. Марія Климчак. Супроводжувала гостей президент музею пані Лідія Ткачук.

Пан Цепенда дивувався багатству музею, жертовності дарителів, рідкісним речам, які вдалося віднайти, зберегти для нас і прийдешніх поколінь українців та зацікавлених американців, які замовляють приватні та групові екскурсії.

Привітавши пана ректора, я висловила повагу Генеральному Консулу України у Чикаґо п.Ларисі Герасько, яка є дуже діяльною у громаді: генерує власні ідеї, охоче підтримує всі політичні, культурні, правові, церковні, урядові, суcпільні заходи. Тому запрошені нею гості з України апріорі викликають у спільноті зацікавлення, бажання довідатися з перших рук про справи у тій галузі, яку представляє гість.

Що стало метою Вашого приїзду, пане Ігоре?
Довгі роки ми вже співпрацюємо з американськими університетами і настав час систематизувати нашу роботу, розширити її: головною метою приїзду була конференція університетів, які входять в Асоціацію Аппалачі. Наш університет є учасником унікального наукового проекту “Карпати-Аппалачі”. Ми досліджуємо і популяризуємо дуже цікаву програму «Гірська школа українських Карпат», в який беруть участь наш університет і декілька америнських університетів. Адже університет є не тільки освітнім і науковим центром, але й регіоноутворючою інституцією, від якої залежить успіх регіону. Ми співпрацюємо впродовж десяти років.
- Які конкретно практичні риси окреслила ця конференція?
--Було обговорено шляхи нашої співпраці у різних напрямках науки. Це і лінгвістика, коли англійська мова вивчається через програми обміну студентами та викладачами вишів, мистецькі проекти, кримінальне право, фізика, біохімія, біологія, астрономія. University of Chicago як і Governors State University запропонували можливість використати їхню технічну базу (обсерваторії, телескопи) для українських досліджень. Оскільки проблеми проживання, навчання, психолого-педагогічних аспектів дитячого розвитку, їхнього перебування у гірських школах є є дуже близькі до американських умов. Нами налагоджена тісна співпраця між науковцями і, відповідно, нас запросили на велику міжнародну конференцію , щоби ми представили свої нові проекти, які пов’язані з розвитком університету і його впливом на регіон Карпат. З іншого боку, ми хотіли налагодити співпрацю з цікавими потенційними партнерами, такими як Університет Чикаго, який є одним з провідних університетів не тільки міста, Сполучених Штатів Америки, а у деяких напрямках - світового рівня. Відбувся обмін думками стосовно проблем, які можуть вирішуватися у спільний спосіб, можуть бути цікаві обидвом сторонам. До прикладу, біохімія, оскільки біохімічна школа ПНУ є однією з найсильніших в Україні і впродовж останніх років наші науковці отримують великі гранти, що стосуються геропротекторів, тобто омолодження людського організму, і це зацікавило наших колег. Ми пропонуємо напрямки у хімії, фізиці, приглядаємося до проектів, пов’язаних з відновленням астрономічної обсерваторії, яка розміщена на горі ПіпІван. В Університеті Чикаґо є великий досвід у цій галузі. Нам цікаво увійти у мережу світових астрономічних обсерваторій світу, тому що ми наближаємося до стадії встановлення телескопів, метереологічного обладнання. Нам потрібні кадри у цій галузі, тому науковці ПНУ проходять стажування у провідних університетах республіки Польща. Ми мали можливість спілкуватися з Університетом Управління Штату Іллінойс, який довгі роки займається підготовкою кадрів для державної служби, бізнесшколи; також США мають великий досвід праці з ветеранами військових дій і нам цікаві їхні набутки у фізіотерапії, оскільки багато українських військовослужбовців, що перебували на фронті, потребують реабілітація після важких випробувань, бо їх потрібно повертати до мирного життя…Є дуже багато цікавих напрямків, які цікавлять обидві сторони.Тому запросили відвідати Карпати, реалізувати мистецькі проекти, де понад 1000 дітей відпочивають у спортивно-оздоровчому таборі “Смерічка”, тому важливим є педагогічний аспект. Цікавою також буде праця з точки зору пленерного живопису.
- Широке коло інтересів ПНУ навколо гори Піп Іван, де розташована обсерваторія, вірніше сказати, її рештки, за моїм власним враженням! Чи багато змінилося з часу трирічної давності, коли я була там останній раз? Як можна говорити про наукове застосування обсерваторії у такому стані?
- Протягом останніх років ми мали завданням законсервувати будівлю, вивезти тони сміття, дійшли до історичної підлоги, покрили тимчасовий дах на самій ротонді, де мають бути телескопи, і найбільшим здобутком є те, що нам вдалося створити належні умови для створення рятувальної служби надзвичайних ситуацій, і з 16 вересня минулого року на постійній основі 10 осіб (по 2 особи по 4 дні) чергують там цілодобово. Вони рятують багато груп і поодиноких туристів, які попали у драматичну ситуацію. У цьому році буде фінасуватися нашим університетом проведення робіт з громовідведення. Мусить бути захист для встановленої апаратури. Маємо підписані угоди з польськими університетами для спільної співпраці і Київським Національним університетом імені Шевченка, Львівським Національним Університетом ім. Франка.
- Чи це буде фінансово вигідно ПНУ з огляду широкого кола партнерів?
У першу чергу, це буде давати можливість бути в когорті науковців світового рівня, буде дозволяти реалізовувати великі наукові гранти, і втримувати наукові кадри в Україні.
Ви згадали про природничий факультет,кафедру біохімії і біотехнології , як такий, що він має найвищий рейтинг в Україні. Як тоді пояснити, що ПНУ стоїть на 42 сходинці у топі 200 серед вишів?
Цей рейтинг 200 - “Дзеркала тижня”. Натомість є консолідований рейтинг, який об’єднує всі університети. Найважливішим є рейтинг науково-метричної бази даних Scopus (Elsevier's Scopus, the largest abstract and citation database of peer-reviewed literature. Search and access research from the science, technology, medicine, social sciences and arts and humanities fields.) І там ПНУ займає 11 місце, за кількістю англомовних публікацій, які засвідчують науковий рівень університету. За рівнем заробітної платні випускників - 16 місце серед 280 усіх університетів!
- У моєму уявленні, Ви - ректор нового покоління, проте - керівник закладу, який працює для цілого світу, навчаючи і випускаючи науковців, які, на жаль, не затримуються на Батьківщині.
- Це - велика проблема, бо, якщо заглибитися, українські університети потрапили у велику конкуренцію, не бувши готовими до цього. Якщо держава може гарантувати бодай якусь політику захисту підприємствам, то в освітній галузі вона не зможе зупинитися процес, бо живемо у демократичній країні. Тому наші студенти можуть навчатися у Польщі, Словаччині, де є величезні програми. Ми шукаємо шляхи співпраці і маємо найменший відтік студентів, бо налагодили зв’язок з найкращими університетами республіки Польща - Варшавським і Ягеллонським. І навіть проект відновлення обсерваторії ми розробляємо спільно з Варшавським університетом як стратегічним партнером. Маємо 10 спільних магістерських програм. Студенти можуть навчатися і отримувати подвійний диплом. Це стосується математики, фізики, філософії, археології, інформатики, туризму, міжнародних відносин. Партнерами нашими є Краківська гірничо-металургійна академія, Варшавський університет, Жешувський університет. Це - найкращі виші. Я кажу студентам, які їдуть туди, що, “пам’ятайте, ви їдете туди і пізнаєте багато нового, але воно вже ТАМ відомо, а для України - ні, коли ви повернетеся, ви себе реалізуєте ТУТ”.
- А чи є де? І чи можна взяти на озброєння американський метод працевлаштування, як рекрутство компаній, які полюють за молодими і талановитими випускниками?
- Є, у нас є напрямки, де до них приглядаються, та ж сама біохімія, це стосується і інформаційних технологій, це - китайська мова, яка викладається у нашому університеті. Ми надаємо можливість здібним молодим колегам працювати, вкладаючи для них індивідуальні графіки навчання. З цього року ми починаємо впроваджувати нову для України програму дуальної освіти. Вона полягає у тому, що уже з 9-класника можна навчати програмуванню, і він отримує диплом програміста-початківця. Вступаючи до нашого вузу, з першого курсу він може навчатися і працювати в IT - компанії, куди ми переводимо частину навчальних предметів. Така освіта допомагає навчатися, працювати і отримувати зарплату.
- Це ж чудово, бо молоді люди працюють в Україні, отримують валюту з-за кордону і платять податки на Батьківщині!
- Наше завдання - максимально дати знання, дати можливість показати, де вони можуть використані і втримати той потенціал , який потрібний нам.
- Чи ви запрошуєте фахівців для наукової роботи, а чи вирощуєте самотужки?
- Це завдання всіх вишів, але ми запрошуємо викладачів, якщо вони цікаві для наших студентів, на окремі курси і не тільки з України, а й з-за кордону. І це для молодих людей корисно у плані спілкування з особою, яка має відмінний від нашого спосіб мислення. Найважливіший - позбутися комплексів.
- Логічно виникає наступне запитання. Чи не маєте власного комплексу меншовартості, представляючи у найпотужніших університетах Європи і Америки університет з невеликого західноукраїнського містечка, який і університетом, тобто науковою базою, порівняно віднедавна? Ви приїхали разом з молодим колегою Романом Познанським , який не є істориком, чи біохіміком, адже на цей напрямок ви робите ставку, а спеціалістом з романо-германських мов? Чи він виконує тільки роль перекладача?
- Будемо вважати це розвідку боєм. Роман Познанський є доцентом і членом міжнародної Асоціації Аппалачі, тому він отримав запрошення як спеціаліст і виступив у секції конференції, де переконливо показав схожість культур субетнічних груп обох гірських регіонів, Аппалачів і Карпат.
Сьогодні завдання ректора налагодити контакти для своїх науковців. Поки ми перебуваємо у Чикаґо, уже вчора від ПНУ надійшли конкретні пропозиції за результатами моїх зустрічей з керівництвом університету, які уже розглядаються!
- Чим вигідно американським університетам працювати з нашими?
- Будь-який університет завжди шукає свіжі ідеї. Потужні університети тому і потужні, що шукають нові ідеї і впроваджують їх, адже всі пам’ятають, з чого хто починав, не всі зразу ставали Гарвардами. Натомість, спілкуючись з науковцями нижчого, на їхню думку, рівня, отримуєш поштовх до виникнення нових ідей.Це не взаємини бізнесу мільйонерів з малим бізнесом, це розмова науковців, мова їхня - одна, вони одержимі, вони дивляться на науку не стільки з точки зору грошових знаків, а щоби зробити нові відкриття. Ніщо так не зближує науковців, як особисті контакти, тому наше завдання - спільна тема, навіть для двох науковців, не з цілим університетом. Наш сьогоднішній візит - поінформувати, в яких напрямках ми працюємо. Після цього виходимо на особисті контакти.
-Чи маєте ви, як університет, базу наукових здобутків цікавого для вас університету заздалегідь, перед візитом ?
- Звичайно, ми аналізуємо його напрямки. Формується база, яка дозволяє розпочати розмову. Але вони спочатку хочуть бачити перших осіб, бо всі рішення приймають вони. Наше завдання - показати найкращі сторони, знайти тематику, яка буде цікава обидвом сторонам.
- Хто приймає рішення зав’язати стосунки, налагодити з тим чи іншим закладом співпрацю, зрештою, хто проплачує поїздки?
Є поїздки, що проплачує запрошуюча сторона, як ото перебування в Цинцинатті і Берія Коледж в Кентуккі партнерами, які нас знали. Що стосується університетів у Чикаґо, ясна річ, - це наші інтереси, ми повинні самі про себе подбати. Тому частково -це наші проплати, частково - наших американських колег.
- Як Ви прокоментуєте визначення “якісна освіта”, і чи є вона такою в Україні і, зокрема, у ПНУ?
- Якість освіти полягає у тому, що людина має швидко знайти роботу.Якщо ти обрав спеціальність і отримав якісну освіту, то працедавець одразу побачитьтвій рівень. Для України це особливо важливо, бо ми втратили дуже багато кадрів, і ті, високого рівня фахівці, потрібні Україні. Це - основний критерій, і це відчувають всі, починаючи від студента, який вже знає собі ціну, і закінчуючи роботодавцем, який може оцінити його. рівень. Що стосується ПНУ, можу з певністю сказати, що ми маємо добру, якісну освіту. Рейтинг зарплат показує, що наші працівники отримують значно вищі зарплати, порівняно з іншими університетами. І це зовнішні оцінки рейтингів, бо внутрішні, зрозуміло, є субєктивні. Ми входимо у першу десятку університетів, які мають високооплачуваних топ-менеджерів.
- Запитання про корупцію, проти якої йде, судячи з утвореного комітету боротьби з корупцією, власне, боротьба, наслідків якої щось не дуже і спостерігається. Ваша думка про її наявність у вишах?
- Це значно глибша проблема, ніж ми її оцінюємо. Що стосуться української освіти, то ми дійсно показали такий майстер-клас, як потрібно позбавитися корупції.
- І як?
- Зовнішнє незалежне оцінювання, яке введене з 2008 року, засвідчило, що можна позбавитися корупції в університетах. Людина після ЗНО приходить з конкретними балами і університет у даному випадку виступає як статист. Шахраї можуть розповідати, що можуть допомогти, але вкотре повторюю: не вірте. Абітур’єнт, маючи добрі результати ЗНО, 100-відсотково може розраховувати вступити на ту спеціальність, на яку він розраховував!
- Чи можете Ви з певністю відмести корупцію серед кадрів Прикарпатського університету? Рік тому на сайтах івано-франківських медіа прокотилася хвиля інформації про викладача ввіреного Вам закладу, Світлану Мельничук, як про шахрайку, що обвела кількох чоловіків навколо пальця, заволоділа їхнім майном, довела одного з них до смерті своїми діями і змогла влаштуватися на роботу у ПНУ у час, коли там йшли скорочення кадрів!
- Всі питання, що стосуються подібного випадку, дуже легко вирішуються судовим характером. Не потрібно писати статті, потрібно звертатися у правоохоронні органи і суд вирішить всі проблеми. Наскільки я пам’ятаю, це була контрактна форма, і,здається, вона вже не працює у нас.
- У вас - ні, але при всьому “напрацьованому” негативному шлейфі, вона умудрилася таки влаштуватися на теплому місці - помічником депутата! І суд виявився “незрячим” до її дій.
-Дуже дякую Вам за щиру розмову, детальні відповіді і шкодую тільки за одним, що регламент зустрічей не дозволяє провести час приватно, адже ми - земляки і маємо багато спільних знайомих, яких могли би згадати!