Стажування в Google для українського студента – це реально

Стати інтерном у Google, навчаючись в Україні – реально. Проте є проблема з непоінформованістю студентів і хибними уявленнями щодо програм стажування. Богдан Кулинич, PhD-студент в інституті IMDEA Software, спробував виправити ситуацію у своєму блозі та розповів про досвід стажування в Google.

Великі технологічні компанії (Google, Facebook, Microsoft, Amazon і т.д.) відомі своїми популярними програмами стажування – з високими заробітними платами, з реальними завданнями, та доступом до висококваліфікованих спеціалістів – можливо, навіть експертів у своїй галузі зі світовим ім’ям – у радіусі лічених метрів.

Передусім ці програми стосуються програмних інженерів і, скажімо, дослідників даних, але позиції є також і для UX-дизайнерів, бізнес-аналітиків і маркетологів. Право стати інтернами зазвичай мають тільки студенти, які після закінчення стажування ще будуть продовжувати навчання (можливо на наступному рівні). Як правило, це студенти щонайменше на третьому році бакалаврату.

Більшість тверджень в цьому тексті базуються на досвіді стажувань в Google, а саме software engineering internship, але вони також стосуються й інших посад (site reliability internship, quantitative analyst internship), та, можливо, й інших великих компаній, адже процеси, пов’язані зі стажуваннями, у них часто схожі. Про невеликі стартапи мова не йдеться, оскільки набагато менша імовірність, що вони зможуть проспонсорувати візу іноземцеві.

Стати інтерном, навчаючись в Україні – реально

Мені пощастило взяти участь у літній програмі у CERN під час бакалаврату та двічі побувати інтерном у Google: спочатку восени-взимку 2015–2016-го в Маунтін-В’ю, а потім влітку 2016-го в Лос-Анджелесі під час магістерки.

Програми на зразок згаданих – річ цілком звична для студентів на заході. Це зрозуміло, адже багато де справжнє стажування у компанії, організації, або дослідницькому інституті є обов’язковою частиною навчальної програми. Майже як «практика» в наших університетах, якби вона працювала як задумано. Наприклад, в моєму випадку ані стажування в Google під час магістерки, ані літня програма в CERN між третім і четвертим роком бакалаврату офіційно ніяк не вплинули на моє навчання (я навчався на прикладній математиці в Києво-Могилянській Aкадемії).

У списку літніх інтернів Google у районі Кремнієвої Долини та Сан-Франциско можна було налічити чотирьох українських студентів із близько півтори тисячі усіх інтернів. Зрозуміло, що у топові компанії переважно потрапляють люди з топових університетів, і українці розчиняються серед студентів Стенфорда, МІТ, Карнегі Меллон. Але вони є, а отже, потрапити на стажування цілком можливо.

На мою думку, однією з вагомих причин того, що інтернів з України мало, є непоінформованість самих студентів про програми. Топ-компанії недостатньо співпрацюють з нашими університетами. У таких умовах вакуум простору співпраці з індустрією в університетах заповнюють посередні компанії, де можливостей для розвитку і навчання менше.

В середньому імовірність потрапити на роботу «джуніор»-рівня в Україні станом на кінець літа 2016-го складає не більш як 5% (згідно зі статистикою вакансій на DOU*). Оцінити імовірність потрапити на стажування до Google важче, оскільки дані закриті, але за різними джерелами це може бути як 0.1%–0.4%, 0.7%, так і 3.75%. Подумайте про це: конкурс на стажування в Google може бути ледь не таким самим, як конкурс на посаду джуніор-розробника в Україні. Причому повірте, у інтерна в Google завдання будуть цікавіші та складніші ніж у повноцінного розробника в Україні.

*Я тут дуже грубо припускаю, що імовірність отримати офер приблизно дорівнює відношенню вакансій до відгуків.

Податися просто і для цього не потрібні зв’язки

Я знаю, для багатьох це здасться дивним, але деякі люди думають, що без зв’язків потрапити на стажування чи роботу закордон неможливо.

Щоб податися на звичайну інженерну інтернатуру, ніякої взаємодії з університетом, типу номінації від імені вишу, як правило, не треба. Як виняток, у випадку дослідницької інтернатури в установи на кшталт Microsoft Research, IBM Research, потрібні рекомендації, насамперед від наукового керівника, які вона або він має особисто відправити зі своєї електронної пошти.

Щодо зв’язків у компанії, звісно, рекомендація від працівника з хорошою репутацією має вплив при прийнятті рішення (особливо це стосується дослідницьких посад), але це ніколи не найважливіший фактор.

До речі, все, що треба відправити, щоб податися на стажування до Google – це резюме. Навіть супровідний лист необов’язковий.

Стажування – це не випробувальний термін

Я часто зустрічаюся із помилковим уявленням, що таке стажування – це типу випробувального терміну перед початком повноцінної роботи, це не зовсім так. В Google та інших компаніях усталена схема «конвертації» інтернів у працівники. В середині та наприкінці програми інтерна питають, що вона або він хоче робити далі, три опції:

• Лишитися працювати в компанії після закінчення інтернатури (conversion)
• Повернутися на ще одну інтернатуру (returning internship)
• Закінчити стажування, не повертатися.

У випадку конвертації, на останньому тижні або по закінченні програми з інтерном проводять два технічних інтерв’ю (для зовнішніх кандидатів це було б п’ять). Якщо інтерв’ю та відгуки керівників інтерна схвальні, то можна отримати пропозицію роботи.

Особисто я щоразу обирав опцію returning internship. Про це далі.

Чим більше різних стажувань, тим краще

Мене здивувало, що студенти із західних університетів так багато їздять на стажування, причому часто в різні компанії. Я знаю людей, які були а) на п’яти стажуваннях в Google, б) на двох в Yahoo Research, двох в Facebook, та одному в Google. Саме такі випадки досить екстремальні, але, справді, чимало інтернів магістерського рівня щонайменше один раз вже бували або в Google, або деінде. У той час, коли перестрибування з роботи на роботу (job hopping) у короткі проміжки часу сприймається в консервативному корпоративному світі різко негативно (приклад, що демонструє таке ставлення), перестрибування з однієї інтернатури на іншу – радше навпаки.

Повторні стажування в тій самій компанії зазвичай не вимагають жодних додаткових технічних інтерв’ю, тільки співбесіди з потенційними командами. Повернутися на таке стажування дуже легко, якщо відгук попереднього достатньо хороший.

Звісно, не обов’язково повертатися в одну й ту саму компанію. При зміні місця доведеться проходити повний відбір, але після одного стажування в престижній установі набагато легше потрапити на стажування в іншій. Наприклад, в моєму випадку, стажування в CERN напевне вплинуло як на швидкість розгляду моєї подачі в Google, так і на остаточне рішення.

Таким чином, продовження навчання та повторні інтернатури протягом навчання можуть бути більш продуктивним шляхом, аніж конвертація. За роки навчання можна набути чимало досвіду, в одній або декількох компаніях чи організаціях, причому маючи можливість перейти в ряди постійних працівників будь-коли.

TL;DR:

• Cтажування щоліта це звична річ для студентів технічних спеціальностей на заході.
• Студентам з України реально потрапити на стажування до великих технологічних компаній.
• Податися на стажування просто, а зв’язки не грають значної ролі.
• Після стажування залишатися на роботу необов’язково, і більш того, не завжди найоптимальніший варіант.
• Повертатися на стажування в ту саму компанію дуже легко.
• Багато різних стажувань позитивно сприймаються роботодавцями.