Меню

" Для кожного в житті є шанс відкритись.Тільки знайди в собі талант."

" Для кожного в житті є шанс відкритись.Тільки знайди в собі талант."

"В кожній людині є сонце.

Тільки дайте йому світити."

Сократ

Нещодавно в Чикаго відбувся 5-й конкурс “Талант Української Діаспори”, що уже став традиційним для громади. Мені знову випало завдання і честь бути причетним до його організації. Українська Громадська Організація “Помаранчева Хвиля” поставила перед собою мету - щорічно відшуковувати у громаді талановитих артистів, музикантів, співаків і давати їм можливість показати себе. Представити ці самородки громаді. І, по можливості, допомогти їм вийти на шлях свого покликання. Незважаючи на деякий скептицизм х боку  критиків, це вдається. Уже котрий рік нам трапляються українці, котрі мають божий дар, але не завжди є достатньо розрекламованими і популярними щоб показати себе у всій красі. Саме їм надається шанс прийняти участь у конкурсі талантів, а також виграти досить коштовні призи від спонсорів, найзначнішим з котрих, традиційно є Кредитна Спілка "Самопоміч".

Цьогорічний конкурс мене особисто порадував виступами двох хлопців: Богдана Андруха і Андрія Бойчука. Обидвоє виконали свої власні композиції. Один - під майстерний акомпанемент клавішних, а другий - під гітару. Втішило мене те, що талант творення музики є навіть більшим даром за просто хороший голос, котрим можна виконувати чужі пісні. А це надзвичайно важливо - дати таким людям можливість творити!

Також показала свою енергетику і талант надзвичайна Лілія Семко — своєю майстерною грою на акордеон;  а  душевним читанням поезії вона зачарувала як глядачів, так і суддів.

Перше місце за рішенням суддів було віддано танцювальній парі - Віти Поляк та Єгора Ліхачова, котрі показали, що талан без праці — це як діамант без шліфувння. Роки їхніх занять і тренувань у поті чола вилились у неймовірний сплав музики і мови тіла. В результаті вони показали хореографічну композицію світового чемпіонського рівня.

Професійна суддівська колегія була дуже строгою і вимогливою, пропускаючи виконавців через жорстке сито оцінок, і, одночасно, даючи їм відчуття справжнього змагання і напруги. Але, на мою думку, це піде їм тільки на користь, підготує їх до майбутніх випробувань на “великій” сцені.

Хочеться подякувати всім виконавцям-  і маленьким, і дорослим, котрі не побоялися, не пошкодували свого часу, і взяли участь у конкурсі. Спонсорам, котрі пожертвували кошти на призовий фонд, інформаційним спонсорам, котрі про це дійство оголошували. А також неймовірній команді “Помаранчевої Хвилі”, котрі за кулісами свят і різноманітних заходів покладають велику волонтерську працю і жертвують особистим часом на користь громади.