Трагедія, яка досі визначає політику Польщі

Вісім років тому польський президентський літак розбився під Смоленськом. Травма Ярослава Качинського, який через катастрофу втратив свого брата-близнюка Леха, і досі визначає його політику.

Як і щороку, 10 квітня 2018 року до річниці Смоленської авіакатастрофи у Польщі проходять патріотичні мітинги та богослужіння. Для Ярослава Качинського, лідера правлячої партії "Право і справедливість" (ПіС) цьогорічні урочистості мають особливе значення: у парламенті в Варшаві встановлять меморіальну дошку, щоб вшанувати пам'ять брата-близнюка Качинського Леха, колишнього президента Польщі, який загинув внаслідок авіакатастрофи вісім років тому.

Мертвий президент як національний герой

По всій території Польщі встановлено сотні меморіальних дошок та пам'ятників Леху Качинському. У польському Сеймі його пам'ять вшановують на почесному місці - біля головного входу, поруч із меморіальною дошкою Папі Римському Івану Павлу ІІ, який у католицькій Польщі вважається національним героєм.

Вже протягом восьми років Ярослав Качинський намагається представити свого померлого брата-близнюка як національного героя. "Він відродив польську національну свідомість та гідність", - говорить Ярослав Качинський у дні пам'яті, які проходять не лише 10 квітня, але щомісяця. Скорбота за жертвами трагедії, зокрема за братом-близнюком лідера партії "Право і справедливість", здається, не має свого кінця.

Теорія російського замаху

Подвійна трагічна символіка катастрофи ідеально підходить для цього. 10 квітня 2010 року Президент Польщі разом із делегацією прямували до села Катинь Смоленської області, що знаходиться на заході Росії. Сімдесят років до того, з 3 квітня по 11 травня 1940 року радянськими спецслужбами тут було вбито 22 тисячі польських офіцерів; ця подія відома також як Катинська різанина. Напередодні 70-ї річниці в декількох кілометрах від Катині, неподалік старого військового аеропорту Смоленська, загинула вся польська делегація. Багато поляків досі не вірять, що це був нещасний випадок.

Відтак з'являється все більше теорій змови. Згідно з опитуваннями, 26-28 відсотків поляків не вірять у нещасний випадок, а вбачають в цьому російський слід. Керівництво партії "Право і справедливість" відхиляє офіційні заяви Польщі та Росії, які посилаються на помилки пілотів і диспетчерів та непридатний стан російського аеропорту.

"Смоленська релігія"

Як і раніше, авіакатастрофа розпалює ще більше емоційних суперечок в Польщі, які Ярослав Качинський використовує у своїй політиці. Збіґнєв Міколейко, історик релігії Польської академії наук називає лідера "ПіС" "обраним", який на власній втраті створив цілу "смоленську релігію". Мова йде і про страждання мертвих, і про християнську символіку, хрести і молитви, які значною мірою характеризують дні пам'яті. Прослідковуються, втім, і "язичницькі елементи", наприклад хода зі смолоскипами, наголошує історик.

"Таке поєднання має привернути увагу усіх груп суспільства: від набожних жінок похилого віку до футбольних фанатів, від звичайних громадян до людей з націоналістичними поглядами", - розповідає Міколейко в інтерв'ю DW. Це суть релігії - об'єднати різні групи людей навколо однієї ідеї, саме це і вдається лідеру ПіС, переконаний Міколейко.

Історик-релігієзнавець говорить про "емоційність" польської політики, якій останніми роками значно посприяв своїми смоленськими обрядами Качинський. Це не було надто складно, оскільки широкі верстви населення не відчували себе потрібними правлячим до цього лібералам, які керуються економічними інтересами. Те, що ліберали не побачили, що "полякам більше, ніж іншим народам, потрібні міфи", стала причиною їхнього політичного провалу, вважає Міколейко.

Трагедія як політичний інструмент

Для багатьох злиття ритуалів, близьких до релігійних, і політики є способом маніпуляції національною трагедією. "Я досі пам'ятаю єдність, яка панувала відразу після катастрофи в Польщі. Але дуже швидко Ярослав Качинський зрозумів, що таким чином він може вести ефективну політику і використовувати смерть свого брата в політичних цілях”, зазначив соціолог Якуб Біржинський в інтерв'ю DW. На його думку, сам Качинський не вірив у версію вбивства, адже він "абсолютно раціональний політик”. Але він дуже розумно використовує теорію змови. "Багатьом важко повірити, що 96 людей загинули саме на цьому історичному місці через помилку пілота. Це нісенітниця”, - говорить Біржинський. На його думку, Качинський своєю теорією нападу задовольняє "основну потребу людини шукати більш глибокий сенс речей”.

Наслідки катастрофи

Утім, лідеру партії ПіС все важче успішно відстоювати свої тези. Заяви про вибухи, які нібито зруйнували президентський літак, не підтвердилися. Щомісяця протягом восьми років Качинський говорив про розкриття причин катастрофи. "Ми переможемо", - так звучало його гасло, і слово "перемога" означало наявність беззаперечних доказів вбивства. Зараз він, однак, не виключає, що "правда може остаточно і не бути розкрита".

Тепер Качинський хоче взагалі припинити щомісячні дні пам'яті, в яких беруть участь вже не тисячі, а лише сотні людей. Його "перемога" видається все менш ймовірною. Але національна катастрофа та особиста втрата найвизначнішого польського політика так чи інакше залишають свій слід, а саме: напружені відносини з Росією та розкол польського суспільства.

Автор: Моніка Серадзька

Оригінал