Ukrainian Girls Abroad. Країна, в якій мріють про дружин-українок
Всі ми знаємо, що гарячі грузини люблять слов'янок. А ось як слов'янським жінкам живеться на грузинській землі? Сьогодні про труднощі та переваги життя в Грузії розповість українка Олександра Ротар:
«Рівно рік тому я вперше побувала у Грузії. У мене було заплановане відрядження на липень місяць, проте за збігом обставин поїхала я у Тбілісі тільки у вересні. І вже не у відрядження, а у відпустку. У місті в мене був на той момент один знайомий, з яким ми бачились тільки один раз раніше, у Києві на дні народження моєї подруги. Він і показав мені загалом надзвичайну Грузію. З часом я закохалась у цю країну … і в цього хлопця. Вже за місяць були спаковані валізи, і я переїхала в Тбілісі. Прийняти таке рішення вдалось легко, на інтуітивному рівні, я просто відчувала, що так потрібно. Це була велика пригода, і я щаслива, що мені вистачило сміливості в неї потрапити.
Протягом першого місяця все було ідеально: нова країна, нові обличчя, нові місця. Далі-складніше: бракувало моїх колег, друзів, рідних, я не завжди розуміла особливості місцевих та їх менталітет. Грузини більш гостинні, відкриті, вміють насолоджуватись життям, але при цьому не відповідальні і не дуже працьовиті. В країні велика кількість безробітних людей, яких ви легко помітите на вулицях міст: вони спілкуються, грають в доміно, відпочивають, п`ють вино, дихають повітрям у парках. Грузини набагато голосніші та емоційніші, ніж україці. Вони багато жестикулюють і обожнюють розмовляти ))))
А ще тут не роззуваються в квартирі, не зачиняють вхідні двері, тут можна пити воду з-під крану та дуже дешево придбати авто, тут шалений рух на дорогах і надзвичайно релійгіні люди. Мода та канони краси у Грузії інші. Вуличний стиль в Тбілісі подібний на європейський, переважно в темних тонах, взуття без підборів або на платформі. Грузинки переважно темноволосі, з вишневою помадою, в чорному, одягнені завжди стильно. Тому, коли ти бачиш дівчину у рожевому пальто, вона точно іноземка) Святкові зачіски та макіяж набагато яскравіші. Тут полюбляють і smoky-eyes, і яскраві помади, і камінці, і блискітки, і складні зачіски.
Також мені не вистачало благ цивілізації, до яких я так звикла у Києві: фестивалі, послуги доставки, активне життя міста, тренінги, вибір у магазинах, місця для відпочинку, різноманітність кухні..... А ще важко через те, що ти не можеш, коли тобі заманеться, провідати батьків, випити кави з подругою, зустрітись з друзями. Іноді хочеться зібрати валізу і полетіти в Україну, іноді я так і роблю ))))
До речі, тут дуже люблять українців, особливо наших дівчат. Взагалі словянки дуже подобаються грузинам своєю зовнішністю, характером, легкістю в спілкуванні. В Грузії часто можна зустріти грузино-словянську сім`ю. Загалом грузини дуже близькі нам по духу і звичаям, але є і відмінності. Тут панує культ сімейних цінностей, з великою повагою відносяться до старшого покоління. Сім’ї грузини будують раніше за віком, і наречена, яка вступає в шлюб, повинна бути незайманою. Весілля відбувається обов’язково за згодою батьків та за всіма традиціями. Сімейні обов’язки чоловіка забезпечувати сім’ю, він голова, опора і захисник родини, в той час коли дружина займається побутом, сімейним затишком та дітьми. Грузинські чоловіки дуже ревниві, тому заміжні жінки досить скромно виглядають та загалом не спілкуються з незнайомцями.
Тепер щодо кар’єри. В Грузії насправді все досить складно з працевлаштуванням і набагато простіше із власною справою. Спочатку я намагалась працювати на когось, та без знання мови нічого не вийшло, але завдяки терпінню та цілеспрямованності, на данний момент я займаюсь улюбленою справою та отримую від цього море задоволення. Я -церемоніймейстер, в команді з іншими професіоналами ми організуємо весілля для туристів у різних куточках Грузії.
Ця країна мене багато чому навчила та змінила моє ставлення до таких цінностей, як життя, сім’я, відносини.... Саме тут я зрозуміла, що робота – це далеко не найголовніше, особливо для дівчини; що дуже важливо знайти себе і своє призначення; що жінка повинна бути жіночною, ніжною, творчою, слабшою; зрозуміла, наскільки важливий духовний розвиток і що кожний день треба проживати, як останній. Особоливо мені запамятався мій день народження. Мабуть, це був найкращий день у Грузії. Свято було у надзвичайно гарному місці з панорамою на вечерній Тбілісі, в затишній компанії моїх найближчих людей. Мій хлопець, друзі та батьки, які прилетіли в гості, зробили цей день незабутнім.
Взагалі ця країна створена в першу чергу для того, щоб насоложуватись життям. Природа тут надзвичайно надихає. Кожен регіон Грузії своєрідний, унікальний і дуже красивий. Високі гори доповнюють гостинність людей, натуральне вино, смачна національна куння, музика і танці».
Коментарі