Меню

Україна може створити найновішу модель державного управління

Україна може створити найновішу модель державного управління

Голосування має відбуватися в режимі онлайн. Результати – оприлюднювати через дві хвилини після закриття дільниць. Запровадити податок на волевиявлення. І на цьому закінчиться виборча корупція, – каже політтехнолог Сергій ГайдайЯк 2019 рік може змінити державу?

– Виборчий рік – важливий. Основний історичний запит зараз – нові еліта і державність. Перша має побудувати друге.

Треба розрізняти поняття “країна” і “держава”. Перша існує відтоді, як виник етнос, що живе на певній території. Держава – апарат управління. Основна проблема нашої спільноти – не маємо ефективного управлінського апарату. Питання не у постатях. Хоча Порошенко для мене – найгірший президент. Жоден з його попередників не подобався. Але навіть у ситуації з Януковичем не так гостро відчувався дисонанс між діями президента та його історичним викликом.

Ми навряд отримаємо ідеального главу держави. Найважливіше – змінити владу. Інакше вона стає токсичною.

Президент з якими якостями потрібен Україні?

– Повинен мати бачення майбутнього, в якому ми як країна не будемо найбагатшими за ресурсами і найбіднішими за рівнем життя в Європі.

Можемо обігнати інших і стати світовим лідером. У світі, особливо в європейському, є криза державних інституцій. Технології і розвиток людства переросли теперішні моделі державного управління. Це можна порівняти зі старою автівкою. Давня, але, доки їздить, – нехай. У світі є інші моделі. Ми ж можемо в Україні створити найновішу.

Європейське управління побудоване на принципі представницької демократії. Сьогодні вона не потрібна. Можна обійтися без парламенту чи вертикальної ієрархії. У кожного громадянина управління країною може бути у смартфоні. Є країни, які добре просунулись у цьому напрямку. Наприклад, Швейцарія. Там сильна децентралізація. Найсучасніша у плані державницького управління – Естонія. Там воно перейшло у сферу ІТ. Люди більшість проблем із державою вирішують через мобільний.

Наші органи влади застаріли. Вони не потрібні. Місцеві громади можуть вирішувати питання освіти, медицини, доріг і навіть безпеки. Зараз імітують децентралізацію. Влада досі концентрується в Києві. Хоч центр і виділяє більше грошей регіонам. Реальне самоуправління є у США. Громади обирають своїх суддів, шерифа, фінансують освіту й медицину.

Хтось має забезпечувати діяльність технологічних серверів, якими ми користуватимемось у прийнятті рішень. Це повинні бути не чиновники, а айтішники. Вони стежитимуть, щоб у телефоні справно працював акаунт громадянина.

Якщо хочемо обігнати світ, треба рухатися в цьому напрямку.

Чому ми досі на зробили стрімкого ривка вперед? Можливо, причина в менталітеті?

– Це деструктивна маніпуляція. Вона вигідна владі, яка каже, що українці приречені на таку політичну еліту, бо мають специфічний менталітет. У базовому сенсі він однаковий у всіх людей на планеті.

Національний характер залежить від умов, у яких живемо. Їх можна змінювати. Одне покоління – інший менталітет. Грузія в цьому – показовий приклад. Половина населення не сприймає реформ та їх рушія екс-президента Міхеіла Саакашвілі. Але молоді підтримують. Колись ми говорили, що пропускати пішоходів – це менталітет винятково європейських водіїв. Зараз у Києві це стало звичною практикою.

Мер Вільнюса хотів створити велосипедну культуру в місті. Зробив велодоріжки та зняв відео, де бетеером чавить Mercedes, який припаркувався на ній. І це спрацювало. Менталітет можна змінити, якщо є еліта, яка хоче це робити.

Державний апарат дістався нам у спадок від Радянського Союзу. Він розрісся. У нас близько мільйона державних чиновників. А потрібно кілька тисяч. У Швейцарії центральний уряд – сім осіб. У нас невелика каста людей використовує держапарат для збагачення.

Що треба зробити, щоб обігнати світ?

– Є кілька шляхів. Наприклад, революційний. Знайдеться невелика кількість людей, яка захопить владу і силою змінюватиме країну. На це важко сподіватися. Не бачу середовища, звідки могли б вийти такі люди. Раніше покладав надії на військових. У всіх країнах це середовище, де народжується еліта.

Хтось повинен демонтувати корупційний механізм. Доки цього не сталося – ми слабкі. Корупційна система не дає економічного розвитку. Якщо її не зруйнувати, залишимося бідними. Державницький апарат так збудований, що чесні там не виживають.

Бачите людей, які могли б демонтувати її?

– Будь-яка людина може здивувати. Не заперечую, що це хтось із нинішньої політичної еліти.

Це історія Вінстона Черчилля. Під час Першої світової війни операція на турецькому півострові Галіполі була найпровальнішою для союзників. Керував нею саме він. Але виграв для Англії Другу світову. І його вважають національним героєм. Казав, що договорюватися з Гітлером – все одно, що домовлятися з тигром, коли твоя голова в його пащі.

У нас така ж ситуація. Ті, хто говорить про домовленість із Путіним, викликають у мене подив. Це можна робити тільки після того, як ти йому добряче врізав.

Що можна назвати трендом на старті передвиборчої кампанії?

– Зараз остаточно з’ясовується, хто був зайвий у рейтингах. Святослав Вакарчук, очевидно, не балотуватиметься. А Володимир Зеленський – скоріше за все, буде.

Раніше всі вибори відбувалися за територіальним принципом. Мали представників від сходу і від заходу. Ця тенденція відходить. 2014-й у цьому сенсі не рахую – тоді мали загрозу від Росії, а Порошенко зманіпулював, щоб його обрали.

За Петра Порошенка нізащо не проголосували би понад 50 відсотків із тих, хто має намір брати участь у виборах у березні 2019 року, йдеться в дослідженні соціологічної групи “Рейтинг”. Як перемогти з таким показником?

– Дехто каже про позитивні моменти в каденції Порошенка. Наприклад, безвіз. Але треба відрізняти процеси, які відбуваються самі собою, від тих, що сталися завдяки комусь. До безвізу ми готувалися ще за часів Януковича. Порошенко підписав документ. Це не його заслуга.

Багато речей змінюються не тому, що президент проявив ініціативу. Часто він був проти, але під тиском суспільства та Заходу змушений робити якісь кроки. Наприклад, щодо створення антикорупційного суду натиснула Європа. Порошенко може поставити собі в заслуги тільки томос. Але є багато етичних проблем.

Яких?

– Мав духівника в Російській церкві в Україні, був у ній воцерковленою людиною. Цікаво, храм у його маєтку належить до якого патріархату?

Чи буде томоса достатньо, щоб пройти Петрові Порошенку у другий тур?

– Сподіваюся, ні.

Які ще має козирі президент?

– Адміністративний ресурс. У нього є Сергій Березенко (заступник голови фракції БПП у Верховній Раді, курує роботу регіональних штабів партії. – Країна). 2015 року на виборах у 205-му чернігівському окрузі він застосував піраміду підкупу, щоб пройти в парламент.

Упевнений, буде фальсифікація результатів. Не розумію, як поряд із нібито проєвропейським президентом живе команда колишнього мера Києва Леоніда Черновецького. Ці хлопці знають, як дерибанити суспільне майно і фальсифікувати вибори.

Що означатиме для України другий термін Порошенка?

– З Україною все буде добре. Раніше “Героям слава” можна було почути тільки в Карпатських горах. Зараз – навіть у колишній Ростовській губернії, на Донбасі. Ми розширюємось, інколи, на жаль, щось втрачаємо. Але і Крим, і Донбас обов’язково повернуться. Ми пережили дві світові війни, геноцид – і залишилися. Нам не варто боятися одного невдалого президента. Переживемо. Питання в тому, чи переживе він свій другий термін? Має понад 50 відсотків антирейтингу. Не уявляю, як він зможе зберегти владу.

Я не хочу, щоб було, як із Януковичем. Країна заплатила високу ціну. Та, якщо казатимемо, що, крім Порошенка, нікого немає, перетворимось на Росію. “Порохолюби” ловляться на гасло “Геть від Москви”. Не розуміють, що Петро Олексійович несе в Україну московський менталітет. Каже, що заміни влади немає, вона сакральна. І будує куполи замість розвитку і свободи. Це калька з Росії. А “Геть від Москви” – це інше: технології та зростання економіки.

Юлія Тимошенко розпочала кампанію рано. Яких помилок припустилася? Які вдалі ходи можна відзначити?

– У неї завжди одна помилка. Розраховує на залежних від держави людей. 66 відсотків населення працюють у державних установах. Вони залежать від держави, яка діє неефективно. Це призводить до бідності.

Тимошенко почала кампанію із суспільного договору, зі співпраці з експертами. Це – плюс. Зараз я цього вже не бачу – це можна зарахувати до помилок.

Юлія Володимирівна не може подолати імідж політика, який здасть Україну Путіну. Намагалася перекрити це форумом з безпеки, але не вийшло. Немає конкретної відповіді на запитання: Путін чи не Путін? Ще має відповісти, чи буде вона демонтувати корупційні схеми? Чи очолить їх замість Порошенка?

Володимир Зеленський сказав, що хоче зайти у владу й піти з неї порядною людиною. Цього недостатньо. Має бути політична воля змінювати країну. Ющенко теж хотів бути чесним і казав, що його руки нічого не крали. Це країні не допомогло. Якщо не знаєш, як зробити державу лідером, – підеш із влади у дуже драматичному стані. Будь-якому кандидату я сказав би: ласкаво просимо в пекло.

Програму Тимошенко називають “обійняти всіх”. Які в ній є суперечності?

– Патерналістська держава не буває багатою. Треба, щоб вільні люди заробили гроші. А сигналу для вільних людей від неї немає.

Що для країни означатиме перемога Тимошенко?

– Обіцяє нову Конституцію й референдум. Якщо за рік цього не відбудеться – у неї виникнуть величезні проблеми. Каже про зниження ціни на газ удвічі. І про середню зарплату близько тисячі доларів. Якщо стане президентом, із першого дня для неї почнеться пекло.

Соратники Анатолія Гриценка наголошують, що він “єдиний кандидат в президенти від демократичної опозиції”. Ця тактика спрацює?

– А що таке “демократична опозиція”? У нас всі, хто проти президента, так себе називають. Бойко і Вілкул визнають, що вони не демократичні? Президент каже, що він супердемократ. Термін, який обрав Гриценко, не дуже вдалий.

Люди об’єднуються навколо тих, хто може перемогти. Був час, коли ми могли бачити його й Тимошенко у другому турі. Але Анатолій Степанович швидко втратив позиції. Зараз соціологія показує, що найімовірніший суперник для Юлії Володимирівни у другому турі – Володимир Зеленський. Але й Порошенко може зайняти це місце.

Чи може Андрій Садовий ще підтримати Анатолія Гриценка?

– Думаю, ні. Виклики, які стояли перед “Самопоміччю”, лишилися без відповідей. Партія має проблеми із заходом у парламент. Тому Садовий сам проводить кампанію, аби “Самопоміч” мала шанс потрапити до Верховної Ради.

Володимир Зеленський – на другому місці в рейтингах після Юлії Тимошенко. Про що це свідчить?

– Недовіра до старої політичної еліти така висока, що будь-яка людина не з цього середовища має шанси.

Від проросійської опозиції йдуть Юрій Бойко й Олександр Вілкул? Які в них шанси?

– Вони мали би можливість вийти у другий тур, якби об’єднали зусилля. Але перемогти не змогли б навіть тоді.

На що можуть розраховувати їхні політсили на парламентських виборах у жовтні?

– На совкову ностальгію. Вона завжди була й буде. Найбільшим мотором для цих сил є теперішня влада. Вона породила скепсис і не виправдала надії на зміни. 2014 року суспільні настрої сильно хитнули від Росії у бік НАТО. А потім вони почали повертатися. Хоча реальний вплив РФ із часів Януковича суттєво зменшився.

Вибори до Верховної Ради відбудуться за теперішнім законом? Чи громадськості вдасться домогтися виборчої реформи?

– У парламенті є багато людей, які зможуть там лишитися тільки за цим законом. Але основна проблема – підкуп виборців. ЦВК створюється за квотним принципом. Ми не можемо довіряти підрахункам комісії, доки вона залежить від влади. Треба обирати незалежних представників ЦВК, з якими владі має бути заборонено навіть спілкуватися. Помітили, що вночі до когось у маєток їздить – відставка. Комісії потрібно надати захищений бюджет на вибори, щоб його ніхто не міг перекрити.

Друге – волевиявлення має бути в режимі онлайн. Результати – оприлюднювати через 2 хвилини після закриття дільниць. Тобто підрахунок іде під час процесу. Якщо результат з’явився на півгодини пізніше, отже – хотіли сфальсифікувати.

Право голосувати має бути не від наро­дження. Платиш податок на волевиявлення – можеш брати участь у виборах. Якщо відмовляєшся від голосування, пишеш розписку – держава платить тобі субсидію. На цьому закінчиться будь-яка виборча корупція. Якщо віддаси 500 гривень, то й обиратимеш виважено.

У кожного буде кабінет для голосування на сервері ЦВК, як для сплати комунальних послуг. Одразу можна дізнатися, скільки в нас реальних виборців.

Треба дати можливість голосувати проти кандидата. Голос “проти” мінусуватиме один голос “за”. Політик тоді цінуватиме свій реальний рейтинг. Це справжня реформа.

Які здобутки з 2014 року можете назвати?

– Вони не пов’язані з владою. Відбуваються всупереч їй, бо змінюється весь світ. Колись життя сина не відрізнялося від життя батька. Зараз кожна людина бачить велику кількість змін упродовж свого життя.

В Україну приходять позитивні зміни. Ми втрачаємо ілюзії, розуміємо, що бунтом владу не міняють, треба це робити по-іншому.

Розмовляв Сергій ДЕМЧУК, Ангеліна КОВАНДА, фото: Тарас ПОДОЛЯН