Як українці з литовцями викурили комуністичну чуму з Чикаго

Автор:  Марія Климчак, куратор Українського національного музею в Чикаго

Про цю подію розповідають вирізки з американських газет, які рясніли заголовками Anti-Red Riot Breaks Up Rally у колонках Stalin Memorial. Не дивуйтеся, адже Америка – країна контрастів!

Ще перед початком 2-ої світової війни в Чикаго було створено організацію Chicago Council of American-Soviet Friendship з головним офісом за адресою 68 W. Washington. Таке собі осине гніздо комуністів, яке очолював професор російської мови в чиказькому університеті - University of Chicago Самуель Гарпер.

12 квітня 1953 року червоні пропагандисти зібралися провести у будинку, за адресою 2457 W.Chicago ( сьогодні будинок Спілки Української Молоді ім. Миколи Павлушкова) віче пам’яті Рузвельта-Сталіна. Планувалося, що прибуде 1000 соратників, але лише 20-ом або 30-ом вдалося проникнути у будинок, вхід до якого заблокували представники антибільшовицького блоку, до якого входили українці та литовці.

Було викликано поліцію, щоб розігнати 1500 протестуючих. 30 поліцейських автівок, 60 охоронців порядку спостерігали за "рухом" на вул. Чикаго в українському селі. Учорашні мешканці таборів переселених осіб, що емігрували на вільну землю, увірвалися до зали засідання, де за 5 хвилин крісла перетворилися на тріски, а комуністи у збиті ябка.

Особисто мені розповідав очевидець і учасник тих подій, що поліцейські, арештувавши багатьох українців, випускали їх за два блоки від місця бійки, потиснувши руку. Згодом потерпілі коментували цей факт, як тактику нацистів, перейняту людьми з окупованих ними країн. Прапор Лєніна-Сталіна згорів ясним вогнем, щоби і духу не було в українському Чикаго.

Ось така повчальна історія з пожовклих газетних вирізок, що зберігаються в Українському Національному Музеї в Чикаго. Зверніть увагу на плакати в руках демонстрантів – Moscow Inc. Murder Inc. No difference. З того часу минуло 63 роки, як Chicago American, Chicago Sun-Times nf Chicago Tribune описали одну із сторінок української еміграції. Респект! Гордимося! (передав Іван Стеців, збережено його батьком св.п. Миколою.)