Законопроект про оборону США: аналіз

У Конгресі США розробили проект закону про повноваження в галузі національної оборони на 2019 р., який скорочено називають "закон про оборону". Цей документ визначає фінансування діяльності збройних сил США, і в ньому пропонують суму оборонного бюджету на кожен рік. Наступного року США планують загалом витратити на оборону 717 млрд дол., що на 2,5% більше, ніж у 2018 р. (700 млрд дол.). Крім фінансових аспектів та організаційних заходів в американській армії, у проекті закону прописано пріоритети США в галузі міжнародної безпеки. Серед них – українське питання і стримування агресії Росії. Як і будь-який законопроект, цей документ набуде вищу юридичну силу після підписання президентом. Однак у законопроекті не обійшлося без неоднозначних моментів щодо політики антиросійських санкцій.

США продовжують стримувати Росію

Американські законодавці вважають необхідним активізувати політику стримування Росії в Європі з міркувань безпеки США. У законопроекті пропонують підвищити обороноздатність європейських партнерів і в разі необхідності придушити агресію Росії. Незважаючи на те, що президент США Дональд Трамп виступає за скорочення військової допомоги союзникам по НАТО, у законопроекті планують виділити 6,3 млрд дол. на фінансування Європейської оборонної ініціативи – програми з підвищення обороноздатності країн Європи. Америка збереже і збільшить військову присутність у Європі, підвищить ефективність далекобійної артилерії, протиповітряної і протиракетної оборони, інженерної справи, логістики, засобів радіоелектронної боротьби.

Як би Трамп не критикував НАТО, у Конгресі мають намір продовжити участь в операції "Атлантична рішучість" щодо стримування російської агресії в Європі. Пропонується розглянути можливість тривалої присутності американського спецназу в Латвії, Естонії та Литві, вивчити можливості військових дій Росії в Арктиці, проводити військове співробітництво з балканськими країнами та розробити стратегію підтримки таких європейських союзників, як Україна, Грузія, Молдова, Румунія, Болгарія, Польща. Конгрес розглядає можливість фінансування програми з розроблення малопотужної боєголовки для балістичних ракет як засіб стримування Росії. Американські законодавці стурбовані новітніми російськими розробками у сфері озброєнь, включаючи ядерну крилату ракету "Буревісник", надзвукову ракетну систему "Авангард", міжконтинентальну балістичну ракету "Сармат", підводний дрон "Посейдон" і надзвукову ракету "Кинджал".

У проекті закону про повноваження в галузі національної оборони міститься заборона військової співпраці США і Росії. Збройним силам США не можна контактувати з російською армією, за винятком тих випадків, коли треба знизити загрозу виникнення збройного конфлікту. Схожі положення були в редакціях закону про оборону попередніх років. Однак цього разу вони розходяться з тим, що обговорювали Трамп і Путін на саміті в Гельсінкі. Вони висловили зацікавленість активізувати двосторонню співпрацю у сфері безпеки. Після саміту в Гельсінкі прес-секретар міноборони РФ Ігор Конашенков заявив про готовність його відомства відновити контакти з Пентагоном і між генштабами двох країн, обговорити продовження договору про скорочення наступальних озброєнь, співробітництво в Сирії та інші теми, пов'язані із взаємодією у військовій сфері.

Законопроект про оборону зайвий раз підтверджує, що більшість законодавців у Конгресі не вітають ідею зближення США і Росії в сучасних умовах. Багато сенаторів і конгресменів обрушилися критикою на адресу президента після його переговорів з Путіним. Голова комітету з питань збройних сил Сенату республіканець Джон Маккейн назвав зустріч Трампа з Путіним у Гельсінкі одним з найбільш ганебних вчинків американського президента за всю історію. На його думку, Трамп зробив вибір на користь захисту диктатора. Лідер демократичної меншості в Палаті представників Ненсі Пелосі вважає, що Трамп проявив слабкість на зустрічі з Путіним.

Українське питання

Окрему увагу в законопроекті Конгресу присвячено Україні. У 2019 р. США продовжать надавати підтримку в протидії агресії Росії. Йдеться про сприяння Україні в частині летальної військової допомоги і проведення інституційних оборонних реформ. У тексті законопроекту не вказано, яку конкретно летальну зброю запропонують американці. У березні цього року США поставили 37 портативних протитанкових гармат FGM-148 Javelin і 210 зарядів до них на суму 47 млн. дол. Також планують надати прилади нічного бачення, засоби радіоелектронної боротьби, медикаменти для потреб української армії. У 2019 р. США мають намір влаштувати спільно з Україною і Грузією військові навчання в Чорному морі.

Штати планують виділити Україні, за різними оцінками, від 200 до 250 млн дол. для підтримки безпеки. У законопроекті зазначено, що виділені кошти не може бути використано в діяльності, пов'язаній з поширенням Росією свого суверенітету на Крим. Сенатор-республіканець Роб Портман заявив, що рішення надати Україні військову допомогу підтверджує довгострокову співпрацю двох країн у сфері оборони.

Проте в торішній редакції закону про оборону йшлося про значнішу суму для України – 350 млн дол. У 2018 р. загальний обсяг різної американської фінансової допомоги Україні склав 620,7 млн дол. З 2014 р. США надали Україні військової допомоги на суму понад 1 млрд дол. Ймовірно, США не поспішають збільшувати розмір військової допомоги доти, доки Банкова не завершить процес реформ. За даними видання Strategic Culture, США вимагають від України низки реформ в оборонній сфері. Президент України Петро Порошенко нещодавно підписав закон про національну безпеку, який має відповідати стандартам американського законодавства та дозволити США відкрити для нас свої фонди. Однак, на думку підполковника британської армії у відставці Глена Гранта, недоліком нового закону є не надто чіткі формулювання, відсутність точного розподілу обов'язків у сфері оборони та спільного штабу на рівні міністерства і генштабу.

Лазівки для Росії

Деякі положення в американському законопроекті про оборону створюють лазівки для Росії у сфері торгівлі зброєю в обхід наявних санкцій. У законопроекті передбачено можливість скасування деяких обмежувальних заходів членами адміністрації президента, передбачених актом про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій 2017 р. Як варіант, надатиправо зняття санкцій держсекретареві Майклу Помпео. Аргументом для такого рішення стало бажання адміністрації Трампа звільнити з-під антиросійських санкцій країни, які раніше закуповували російську зброю. На думку міністра оборони США Джеймса Меттіса, ці країни зможуть вибудовувати тісніші відносини з Америкою у сфері безпеки і продовжувати переозброєння з російського обладнання на американське. По суті, США дають таким країнам можливість використовувати як американське, так і російське або радянське озброєння.

Конгрес йде на повідку в американських виробників зброї, які останнім часом стали продавати свою продукцію в Індію, В'єтнам та Індонезію. Ці держави використовують значну кількість російської зброї, і з точки зору політики антиросійських санкцій США слід було б не продавати їм свою зброю. В результаті був запропонований компромісний варіант. США будуть зберігати за собою право запровадження санкцій щодо тих країн, які укладатимуть з Росією нові угоди на постачання сучасних видів озброєнь, як наприклад протиракетні комплекси С-400, але не чіпати ті країни, які купують російські запчастини до давно придбаного радянського або російського обладнання, в тому числі вертольотів. США розраховують зірвати таким чином контракт на постачання протиракетних комплексів С-400 до Туреччини або ж російсько-катарську угоду щодо придбання автоматів Калашникова, гранатометів і протитанкових ракетних комплексів "Корнет".

Однак РФ зможе безперешкодно підтримувати напрацьовані зв'язки з покупцями комплектуючих до зброї країн Азії та Африки. Адже комплектуючі до радянських танків і авіаційної техніки будуть користуватися попитом ще довгі роки. США могли піти на таку поступку Росії в обмін на співробітництво у врегулюванні конфлікту в Сирії і зниження активності іранських військ на кордоні з Ізраїлем. Днями війська Башара Асада, якого спонсорує Росія, дали можливість представникам сирійської опозиції евакуюватися до провінції Ідліб з південних районів Сирії. Після переговорів з Трампом у Гельсінкі Путін висловив зацікавленість у забезпеченні спокою в районі Голанських висот і в безпеці Ізраїлю. Міністр закордонних справ РФ Лавров підтвердив зацікавленість у відведенні іранських військ на 100 км від сирійсько-ізраїльського кордону. Ізраїль відкинув цю пропозицію, оскільки іранські балістичні ракети здатні подолати певну відстань і вдарити по ізраїльських містах.

Незважаючи на те, що американці продовжують політику антиросійських санкцій, в окремих ситуаціях вони готові піти на певні поступки росіянам, якщо це не розходиться з їхніми інтересами. Ось тільки така позиція є неприйнятною для країн, які є об'єктом російської агресії, включаючи Україну.

Георгій Кухалейшвілі, політолог-міжнародник

Спеціально для 112.ua