«Віддалений гавкіт собак» у Чикаго

Фільм "Віддалений гавкіт собак" розповідає про 10-річного хлопчика Олега, який живе на лінії фронту на Донбасі разом із бабусею. Документальне кіно зняв данський режисер Саймон Леренг Вільмонт.

Робота вже зібрала нагороди понад двох десятків кінофестивалів світу – у Нідерландах, Швеції, Греції, США, Іспанії, а також була серед номінантів на кращий документальний фільм Європейської кіноакадемії. 

Хлопчик Олег, якому на момент зйомок було лише 10 років, про війну знає не з чуток та відеоігор. Він та його бабуся – одні з останніх жителів селища Гнутове на Донеччині. Лінія фронту російсько-української війни наблизилася до їхньої домівки.

Режисер Саймон Леренг Вільмонт для свого фільму шукав дитину, яка живе в постійному хаосі й небезпеці, аби показати, де в таких умовах ця дитина знаходить теплоту й безпеку. Саймон разом із помічником їздили на схід України, відвідували школи, які розташовані на лінії фронту і піддавалися обстрілам з боку проросійських бойовиків.

Стрічка показує, яким складним є життя дитини у зоні конфлікту та як змінюються цінності у тривалих кризових ситуаціях. Режисеру вдалося відтворити у фільмі світ дитини, яка прагне комфортного та безпечного життя.

Назва "Віддалений гавкіт собак" з'явилась у ході зйомок. У селі Гнутове було постійно чутно гавкіт собак. Це як примітивна система сповіщення, що наближається загроза. Віддалений гавкіт собак – це символ небезпеки, яка постійно присутня у цьому селищі.