55 років тому у Москві встановлено пам'ятник Тарасові Шевченку

В центрі Москви – на набережній однойменної річки – 10 червня 1964 р. було відкрито монумент українському генію.  

Бронзове скульптурне зображення Т.Шевченка  заввишки 5,6 м на гранітному постаменті повинне було відтворювати ідею «окриленого поета». Цій ідеї мав слугувати одяг – так звана шинель — «крилатка», що цілковито оповила фігуру.

Встановлення пам’ятника, слід сказати, тісно пов’язане з хрущовськими намірами «наздогнати і випередити» США, головного на той час деологічного і геополітичного суперника СРСР. Коли стало відомо, що 1964 р. у Вашингтоні мають встановити пам’ятник Кобзареві, у Кремлі було вирішено і в цьому «наздогнати та обійти». Вказівку про організацію всесоюзного конкурсу на кращий «шевченківський» монумент дав особисто тодішній перший секретар компартійного ЦК М.Хрущов. У конкурсі взяло участь 35 робіт. Переміг проект не вельми відомих тоді українських скульпторів Ю.Синькевича, А. Фуженка та М.Грицюка, завдяки якому вони й стали відомими. В підсумку великого авралу пам'ятник Т.Г.Шевченкові у Москві з'явився на цілих півтора місяці раніше за вашингтонський.   

Слід сказати, що М.Рильський, П.Тичина та інші відомі українські письменники і громадські діячі були категорично проти саме такого відтворення образу Кобзаря — у «крилатці»: жодного свідчення про те, що Шевченко носив цей громіздкий і незручний одяг, немає. Але московські начальники, зокрема – Хрущов – таки затвердили «крилатого» Шевченка.  

27 липня того ж року було урочисто відкрито меморіал Тарасові Шевченку у Вашингтоні. На церемонії екс- президент США Д.Айзенговер назвав Шевченка українським героєм і зазначив, що встановлення пам’ятника дає мільйонам пригноблених у Східній Європі «…натхнення разом боротися проти комуністичної тиранії, допоки одного чудового дня над нею не буде досягнута остаточна перемога…».