ЄС продовжив головні санкції щодо Росії

Лідери країн-членів Європейського союзу продовжили два пакети санкцій щодо Росії – секторальні економічні і у зв’язку з окупацією Криму. Перший із названих продовжений іще на шість місяців, другий на цілий рік. Учасники зустрічі також закликали Москву звільнити полонених українських моряків і забезпечити вільний прохід суден через Керченську протоку й висловили глибоке занепокоєння через видачу Росією своїх паспортів мешканцям сходу України. Крім того, вони в час наближення п’ятих роковин збиття авіалайнера рейсу MH17 закликали Росію співпрацювати з розслідуванням цієї трагедії, яке ведеться в Нідерландах.

Європейський союз іще на пів року продовжує свої санкції проти цілих секторів економіки Росії. Тепер вони лишаються чинними до 31 січня 2020 року, вирішили керівники країн-членів ЄС на своєму саміті – засіданні Європейської ради – у Брюсселі. Рішення було ухвалене одноголосно.

Russia sanctions unanimously extended for another six months because of a lack of Minsk Agreements implementation. #euco

— Preben Aamann (@PrebenEUspox) 20 июня 2019 г.

Чинність цих санкцій прив’язана до повного виконання мінських домовленостей, і наразі що пів року, оцінивши стан «виконання» Росією цих домовленостей, їх продовжують далі.

Цього разу, як повідомляли в ЄС напередодні саміту, про цей стан і про перебіг переговорів у «нормандському форматі» (які не відбувалися вже два роки через опір Москви) інших лідерів мали поінформувати двоє з учасників «нормандського формату», канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон.

За словами дипломатів ЄС, які наводять агентства, ці санкції були схвалені без значних дискусій. Одна з причин – відмова Москви прислухатися до заклику Євросоюзу звільнити полонених українських моряків і їхні кораблі в перебігу сутички в Керченській протоці в листопаді минулого року.

Офіційно це продовження вже п’ятирічних санкцій буде оформлене наступного тижня. «А 2014 року (коли вони були запроваджені – ред.) дипломати казали, що вони не протримаються й року», – зауважує кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі Рікард Юзвяк.

Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.

Але найперше, на самісінькому початку засідання, Європейська рада продовжила ще на рік, до 23 червня 2020-го, «обмежувальні заходи, запроваджені у відповідь на незаконну анексію Росією Криму і Севастополя» (місто Севастополь становить самостійну адміністративну одиницю України, окрему від Автономної Республіки Крим; російська адміністрація, яка керує окупованим півостровом нині, зберегла цей поділ).

Це означає, що фізичні і юридичні особи, що базуються в Євросоюзі, не мають права на низку різновидів діяльності: імпортувати до ЄС продукти з Криму і Севастополя, робити на півострові будь-які інвестиції (купувати майно чи компанії у Криму, фінансувати кримські компанії чи надавати пов’язані з цим послуги), надавати туристичні послуги, експортувати певні товари чи технології компаніям у Криму чи для використання у Криму (тут ідеться про транспорт, зв’язок, енергетику, пошук і видобування нафти, газу й інших природних копалин, а також надання пов’язаних із цими секторами технічної допомоги, посередницьких, будівельних чи інженерних послуг).

Це пакет санкцій зазвичай щоразу продовжується без обговорень, бо був накладений через окупацію і анексію Криму, яка наразі не припинена.