Меню

Танцюристи з США та Канади приїхали в Україну, щоб вивчати українські народні танці

Танцюристи з США та Канади приїхали в Україну, щоб вивчати українські народні танці

Кожен українець мусить танцювати - у цьому переконані багато українців з діаспори в США. Щоб опанувати польку і гопак, вони беруть позички в банку і приїздять вчитися в Україну.

Американські танцюристи – любителі і професіонали – 10 місяців живуть у різних регіонах України, навчаються народних танців у різних хореографічних колективах. Щоб познайомитися з учасниками цьогорічної програми, кореспондент "Голосу Америки" Оксана Лігостова вирушила до Полтави. 

Релеве, пор-де-бра і пті-батмани. Артисти балету Полтавської обласної філармонії розігріваються перед репетицією. Скоро виступ: до щорічного фестивалю "Полтавська галушка" готують нову програму українських фольклорних танців. 

Серед українських танцюристів – двоє канадійців і американець. Аби вивчати в Україні український танець, кожен заплатив 15 тисяч доларів з власного гаманця, декому навіть довелося позичати в банку. 

"Я дуже люблю українські танці. Щоразу як вийду на сцену, стає так весело і радісно", - каже танцюрист Джонатан Гейнал.

Джонатан – із Клівленда, тут в Україні усі його кличуть Іван. Він шкільний учитель, а український танець для нього - хобі. Навчився від бабусі, уродженки Львівщини – ще малим показала йому "присядки" і "линок". Джонатан далеко не вперше приїздить в Україну. І всерйоз подумує залишитися тут назавжди. 

"Танець робить мене як українця ближчим до своєї культури, нашої спадщини. Україна завжди була величезною частиною мого життя. Але і танець близький моєму серцю. І я не можу жити без одного і другого", - розповідає Джонатан. 

Їхня програма вивчення українського танцю розрахована на 10 місяців. Вони вже побували на Волині, Буковині, у Києві і Львові. І ось тепер – центральна Україна, Полтава. Танцюють разом із професійними колективами, у кожному регіоні опановують місцеву мову танцю.

Провівши майже рік в Україні, хлопці кажуть – полюбили тут усе. За винятком російськомовних офіціантів. Бо важко замовляти їжу, коли не розумієш російської.

Хлопці розповідають – у діаспорі українські народні танці дуже популярні, подеколи навіть більше за бандуру, і чи не в кожному містечку, де живуть вихідці з України, є танцювальна студія. Допомагає почуватися українцем, навіть якщо від історичної батьківщини тебе відділив океан і кілька поколінь.