Меню

Українсько-американський вчений 73 роки тому представив світу ліки від туберкульозу

Українсько-американський вчений 73 роки тому представив світу ліки від туберкульозу


Американський вчений-мікробіолог Зельман Ваксман, який має українське походження, 73 роки тому представив світу антибіотик стрептоміцин для лікування  туберкульозу, за що отримав Нобелівську премію.

Про це повідомляється на сторінці Diaspora.ua у Facebook.

«22 лютого 1946 року американський вчений-мікробіолог родом з України Зельман Ваксман представив світу антибіотик стрептоміцин, що лікує туберкульоз. За цей винахід він отримав Нобелівську премію та умовний титул «одного з найвидатніших благодійників людства», - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Зельман Абрахам Ваксман (22 липня 1888, Нова Прилука — 16 серпня 1973, Вудс-Хоул, Массачусетс) емігрував до США у 1911 році для вступу там в університет. Спершу жив у Філадельфії у своїх сестер, закінчив сільськогосподарський коледж, де вивчав мікробіологію ґрунту, та у 1915 році одержав ступінь магістра природничих наук і практично одночасно американське громадянство. У Каліфорнійському університеті в Берклі у 1918 р. одержав ступінь доктора філософії, після чого був професором у Рутгерсі.

Ваксман став провідним спеціалістом в області мікробіології ґрунту, він досліджував біохімію ґрунту та взаємозв'язки між організмами у процесі його формування. У 1932 р. Американська національна асоціація боротьби з туберкульозом звернулася до нього з проханням вивчити процес руйнування палички туберкульозу у ґрунті.

Протягом 4 років Ваксман та його колеги досліджували близько 10 тисяч різних ґрунтових мікробів у пошуках антибіотиків, що могли б руйнувати бактерії, не заподіюючи шкоди людині. Так у 1940 році вони виділили актиноміцин, який виявився високотоксичним антибіотиком. Через два роки учені відкрили стрептотріцин — антибіотик, високоефективний щодо збудника туберкульозу. Після декількох років тестування та допрацювань у 1946 році стрептоміцин стали широко використовувати. Цей препарат виявився особливо цінним, через те що був ефективним щодо бактерій, стійких до сульфаніламідних препаратів та пеніциліну.

Винадіх Ваксмана спонукав інших дослідників до виділення з мікробів ґрунту нових різновидів, тож феноменальне збільшення подібних ліків, починаючи з 1950 року, є значною мірою результатом створених ним програм.

У 1952 р. Зельман Ваксман був нагороджений Нобелівською премією з фізіології і медицини «за відкриття стрептоміцину, першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу».