Меню

10 причин чому Клінтон може програти Трампу

10 причин чому Клінтон може програти Трампу

Німецька газета «Die Welt» спробувала проаналізувати можливу поразку Клінтон та сформулювала 10 основних причин цього:

1. Достатньо високий рейтинг недовіри Клінтон

За інформацією американської організації RealClearPolitics, Клінтон має досить великий рейтинг недовіри та несприйняття в американському суспільстві – 55%. Це, звичайно, могло б стати рекордним показником, але аналогічний антирейтинг Трампа ще більший – 65%. Мобілізація виборців під гаслом «проголосуй за першого президента-жінку» уже не буде мати такого ефекту та успіху, як кампанія 2008 року під гаслом «проголосуй за першого чорношкірого президента» Барака Обаму. Та й варто враховувати той факт, що молодий прогресивний електорат Демократичної партії зараз на стороні її однопартійця  Берні Сандерса. Це яскраво вказує на те, що Клінтон важко, навіть переконати та привабити виборців зі свого ідеологічного табору.

2. Помилковість соціологічних опитувань та прогнозів експертів

Експерти, аналітики і політологи, які протягом декількох місяців наполегливо стверджували, що Трамп ніколи не буде лідером праймеріз Республіканської партії, зараз самовпевнено пророкують перемогу Клінтон. Саме така безапеляційність може зіграти поганий жарт із кандидатом-демократом, тому до таких заяв потрібно прислухатись обережно і без зайвого фанатизму.

3. Розчарування американських виборців

Дві третини американців зараз вважають, що їхня країна розвивається у неправильному напрямку. Клінтон у своїй передвиборчій програмі обіцяє цей курс лише відкоригувати, в той час, як Трамп пропонує справжню революцію політичної системи. Це може стати своєрідним магнітом для багатьох виборців, навіть тих, які вважають себе завзятими опонентами Трампа.

4. Клінтон в якості захисника статус-кво

Присутність династії Клінтон в американській політиці уже налічує декілька десятиліть: як відомо, Хілларі була першою леді, сенатором та державним секретарем. Втім, цього разу суспільство уже чинить певний спротив кандидату від естаблішменту і демонструє свою прихильність кандидату від народу, хоча, насправді, Трампа дуже важко назвати «своїм хлопцем».

5. Гнучкість Трампа

Перевага Трампа над Клінтон також в тому, що він може дозволити говорити собі будь-які нісенітниці, згодом їх спростовувати, суперечити попереднім висловлюванням. Одним словом, робити і говорити усе можливе аби сподобатись виборцеві. Навряд чи Клінтон володіє такою свободою.

6. Зв’язки Клінтон із Уолл-стріт

Трамп, як, зрештою, і Сандерс постійно звинувачує Клінтон у її підозрілих зв’язках з Уолл-Стріт та в отриманні величезних гонорарів від інвестиційних банкірів Goldman Sachs. За цей час, вона так і не змогла переконливо відповісти на ці закиди.

7. Трамп диктує правила передвиборчих перегонів

Клінтон потрапила в умови асиметричної війни, оскільки Трамп використовує методи та інструменти, які є неприйнятними для традиційного політика. Така тактика дозволяє Трампу постійно бути в ролі нападника, а Клінтон залишається лише оборонятись.

8. Клінтон – «ботанік»

Лексичний запас Трампа десь на рівні третьокласника, в той час, як промови Клінтон завжди чітко структуровані та помірковані за змістом і вирізняються застосуванням складної термінології, яка не завжди зрозуміла середньостатистичному американцю. Як це не прикро визнавати, але проста мова працює краще в засобах масової комунікації.

9. ЗМІ несвідомо прокладають Трампу стежку до політичного олімпу

Американські мас-медіа, а особливо телебачення, відіграють ключову роль у підвищенні популярності Трампа. Його ексцентричні заяви та вчинки постійно в центрі їхньої уваги, адже це допомагає збільшити глядацьку аудиторію та заробити більше грошей від рекламодавців.

10. Компрометуючі епізоди в біографії Клінтон

Використання персональної електронної пошти для службового листування, недоведені звинувачення на адресу Білла Клінтона у зґвалтуванні, секс-скандал із Монікою Левінскі – усе це Трамп без жодних мук совісті буде використовувати під час передвиборчої кампанії, зважаючи на політичну короткозорість деяких виборців.