Екофестиваль "Лолин"

Хай живуть фестивалі, попри все хитре  й  підле у політиці, трагічне на фронті, сутужне в економіці, бо, як сказала одна блогерша, інакше би здурів…

Екофестиваль у селі Лолин Долинського району Івано-Франківської області засвідчив: якісні сили не дрімають, а таки вибухають тут і там, через потребу виявити заявлені раніше сили.

Зал будинку культури у Лолині не одразу заповнився гостями з різних міст України та зарубіжжя: пішки та автівками, автобусами і автостопом добирався молодий, здебільшого, народ у бойківське село, що зберігає (поки що!) автентику природи, дещицю – побуту, абсолютну – стосунків.

Голова екологічної організації села Іван Дацьо разом з Марією Пахолок, головою громадської організації "Берегиня роду" та екоблогером Максимом Залевським запросили на сцену людей, які представили програму презентації своїх надбань під назвами, котрі ще й не чутно було багатьом до нині. Тиждень новітніх та призабутих дій, майстер-класів, зустрічей з надзвичайними людьми – така задумка екофестивалю.

Сказати про когось одного, що він став відкриттям було би не коректно, бо такими були всі і кожний.
Лекція про екопоселення, майстер-клас з вишивання, дегустація медовух та ознайомлення з життям вулика, йога і ранкова руханка, знаходження води на певній ділянці за допомогою вербового гілля, спільний збір лікарських трав і паракультурний дизайн, мудрість українських традицій та коди вишивання – далеко не повний перелік того, що пощастило побачити і у чому взяти участь.

Позаяк дощ скінчився і сонце запросило всіх на площу перед будинком культури, то й настала пора розглянути привезену продукцію. Смачне, солодке, п’янке, художнє, мудре, здорове, а все разом – колоритне – ось як виглядав майдан і галявина вище села, де розбили цілий табір з усіма зручностями та сценою; барвистим персонажем стала двокінна бричка, що туди-сюди возила гостей, а поруч бігло лошатко... Були й любителі пішого ходу, які вигравали від ближчого спілкування з природою та назбираних повних пригорщ чорниць.

Навколишнє здавалося велетенською декорацією з абсолютно прозорою блакиттю повітря, тихим спостереженням природи за людьми, які прийшли вчити й вчитися берегти її багатства, а не зі споживацько –агресивним завданням. Звичайна каша та овочі, а для вегетаріанців – все те саме, але без смачнючих шкварків, чай – така проста вечеря першого дня, аромат свіжо-тесаної стружки та трав довкілля і ось - верховинські "Коралі" - музичний гурт, що піддав гумору і природнього розчинення у дійствах: фестиваль – це чудово!

Село Лолин, окрім власної автентики, має й культурні цінності: Іван Франко - поет, письменник, мислитель позначив своїм коханням до Ольги Рошкевич назавжди привабливе для романтиків місце у Долинському районі. Музей його імені зберігає свідчення і фотографії, речі тодішнього побуту та нові дослідження біографії нашого великого земляка. Завідувачка музею Любомира Підберезька пристрасно проводить екскурсії, не зупиняється на вже відомому, намагається примножити експозицію всім, що стосується Івана Яковича та його родини, друзів, студентів, сусідів.

Підтримати представників різних регіонів України приїхали: голова долинської РДА Юрій Мазур та начальник обласного відділу екології  Петро Кульба. Хочеться вірити в утворюючу перспективу села, ріст добробуту селян, збереження природних та людських цінностей.

Фестиваль триває, ласкаво просимо у Лолин!