Прагматична мобілізація
Одні кричать про те, що "не хочуть брати участь в громадянській війні", інші їх обзивають "агентами Крємля", волають про патріотизм, сидячи перед монітором, і водночас не відкривають двері представникам військкомату, які принесли їм повістку. А хтось просто бере рюкзак, закидає туди найнеобхідніше і йде добровольцем захищати свою країну, пише Мирон Дмитрик, юрист, голова ГО "Бюро з прав людини", в Інтернет-ресурсі kurs.
Але мова зараз не про те. Стаття на одному з Інтернет-сайтів наштовхнула мене дослідити зовсім інший бік мобілізації. Виключно прагматичний. Деякі тези комусь можуть здатись навіть цинічними, але… à la guerre comme à la guerre.
Отже, не дуже велике узагальнення причин, чому ухилення від мобілізації не вигідне більшості громадян.
Зарплата рядового бійця, якого мобілізували, зараз становить 3-4 тисячі гривень. Ще стільки ж – якщо служба проходить безпосередньо в зоні проведення АТО. В окремих підрозділах, зокрема – у десантників, є свої додаткові грошові "бонуси". За словами знайомого сержанта однієї з десантних бригад, яка брала участь в обороні Донецького аеропорту, за грудень минулого року він отримав близько 10 тисяч гривень. Крім того, уряд обіцяє виплачувати дуже значні суми за знешкодження ворожої техніки.
В той же час за місцем роботи протягом року зберігається середньомісячний заробіток. Тепер питання – чи легко суттєво збільшити свій дохід в країні, де жахлива фінансова криза, щоденне зростання цін, "затягування пасків" і т. д.?
Більше того, в умовах кризи Україну накриває хвиля безробіття. Підприємства скорочують виробництво та працівників, "врізають" зарплати. Окремі категорії громадян підпадуть під скорочення у зв’язку з анонсованими урядом реформами. Отже, за таких обставин взагалі можна залишитися без роботи та заробітку. Але не тому, хто мобілізований до війська. Адже згідно із законодавством роботодавець не має права звільняти мобілізованих протягом року. Таким чином, виникають запитання, на які є дуже прості відповіді. Що буде робити той, хто втік від мобілізації за кордон? Важко шукати роботу. Що робитиме демобілізований? Гарантовано повернеться на попереднє місце роботи.
Або отримає іншу перспективу. Наприклад, роботу в правоохоронних органах. Незалежно від того, чи успішно відбудуться реформи в органах внутрішніх справ і прокуратурі – масове оновлення кадрів у цих структурах неминуче. Кому вони віддадуть перевагу при наборі нових співробітників – ветерану АТО чи тому, хто "закосив"? Переконаний, що в останнього шансів значно менше.
Також не виключений варіант, що служба в армії може сподобатись настільки, що ви захочете залишитись контрактником. Війна рано чи пізно закінчиться, але її уроки, маю таку надію, змусять державних мужів мислити правильно. Тому заробітна плата, соціальне та матеріальне забезпечення, пільги для військовослужбовців ЗСУ чи Нацгвардії залишаться на високому рівні. Не влаштовує служба в Україні? В світі безліч приватних військових і охоронних компаній, яким потрібні адекватні люди з досвідом бойових дій та військовими спеціальностями. А під час мобілізації, до речі, ви таки отримаєте ще одну, військову, спеціальність. Абсолютно безкоштовно.
У війську, особливо в період війни, соціальні бар’єри і статуси між людьми зникають. Поруч з вами в строю можуть стояти успішні підприємці, менеджери великих компаній, державні службовці, депутати "різних рівнів", банкіри тощо. І якщо ви не соціопат, ці люди за час служби і спільного риття окопу стануть вам ближчими за більшість родичів, однокласників, колег по цивільній роботі разом узятих. І хто знає, ким вони стануть за рік-два після закінчення війни? Таким чином, ви значно збільшуєте свій соціальний капітал – спектр корисних знайомств, що, з огляду на наш менталітет, є невід'ємною частиною власного добробуту та успішності.
Авторитет і популярність людей, "які були там", вже є надзвичайно високими і, впевнений, будуть рости. Суспільство не може негативно сприймати людину, яка не побоялись і пішла захищати нашу спільну Батьківщину. Чиновник тим більше не може відмовити такій людині, бо в неї є багато бойових побратимів, які, "якщо щось" прийдуть і допоможуть "переконати" чиновника в його неправоті. Тому вже зараз фраза "я воював" відкриває багато важких для простого громадянина дверей.
Зрештою, під час перших трьох етапів мобілізації було призвано близько 70 тис. людей. Під час четвертої "хвилі", яка проходить зараз, заплановано мобілізувати ще 62 тис. осіб. Не впевнений, що весною і влітку не буде п’ятої і шостої "хвиль". Через рік вийде так, що всі ваші друзі і знайомі служили. А що ви скажете їм?..
Залишаючись в мирному Львові, Києві, Сумах чи деінде, ви абсолютно не збільшуєте свої шанси залишитись живим і здоровим. Порівняйте кількість жертв ДТП, нещасних випадків, вбивств. До прикладу, за роки незалежності в Україні у ДТП загинуло понад 150 тис. (!!!) людей, більше мільйона зазнали важких тілесних ушкоджень. А теракти, які влаштували рашисти в Одесі, Харкові, Дніпропетровську? На жаль, це ще "квіточки" в порівнянні з тим, що вони почнуть робити, якщо ми їх не зупинимо в найближчий час.
Кажете, що віра не дозволяє носити зброю чи ви пацифіст від народження? Нема питань. На підприємствах військово-промислового комплексу дуже потрібні інженери, токарі, електрики та й просто різноробочі. Зарплата, можливо, й менша, ніж у збройних силах, але як для прихильників альтернативної служби – саме те, що треба.
Тому вирішує кожен за себе сам. Моя думка проста і прагматична: служити у війську своєї держави правильно, престижно і фінансово вигідніше, ніж нести хабара воєнкому чи лікарю, яких, цілком можливо, завтра посадять, а до вас знову принесуть повістку і ви знову будете шукати чергового хабарника, який би вас "відмазав".
Фото з: iuic.info.
Коментарі