Uktoberfest 2016 року відбувся!

15 Серпня, 21:34 3980 0

Пишний Серпню, багатий приносимець, дякуємо за щедрі дари, за ясні дні і таємничі м’які ночі, радощі ратного становлення у Краї та спортивні , нехай і скупі перемоги на Олімпіаді...

Такий він, останній літній місяць 2016 року. А ще, на честь 25-річниці Незалежності України, відбуваються один за одним фестивалі на осереддях українських храмів Чикаґо і передмість. Тому кожне свято починається з молитви.

Веде перед Uktoberfest на парафії св.Йосифа Обручника. Вчора й позавчора, на відкритті фестивалю, разом з людьми молилися парох, отець Микола Бурядник, і отець Володимир Кушнір.

Таким розмахом і стратегією дій не може похвалитися жодна з парафій - визнаний факт! В ювілейну дату подбали парафіяни та прихильники цього храму про солідних гостей. Це і скрипаль з Канади Василь Попадюк, і рок- гурт “Кozak System”, і вірний чикаґівцям Тарас Чубай. Не вперше у Чикаґо заслужена артистка України Ірина Лончина. Танцюристи з Канади - гурт “Барвінок” теж регулярно відвідує наші фестивалі з прекрасними композиціями, яскравими костюмами.

Все зроблене, підготоване, показане видавало смак і якість.
Є сучасний вираз : пірвати зал. Диво сталося у час виступу Василя Попадюка.

Його скрипка співала, ридала, здіймала до небес душі слухачів, водила гуцульськими плаями! Вона тішить українця в усіх світах: його шалена енергетика вище ординарного розуміння!

Подібно виступали Тарас Чубай і козаки. Спрямування на патріотичного українця миттєво знаходить відгук, особливо серед молодих, хоча не помічаєш, як сама впадаєш у вир таких буйних емоцій, що адреналін терміново шукає виходу! Площа перед сценою гнала хвилі рук; блищали очі, співали вуста добре знайомі пісні; весь натовп подавався вперед, притягнений магнетизмом козаків...ТІльки коли виберешся з-перед сцени, можеш зрозуміти зачарування талантом наших хлопців!

Та й свої, місцеві артисти, збільшують потенціал. Росте у прямому і фіґуральному сенсі танцювальна школа “Вишиванка” (кер. Павло і Оксана Федьків). Захопив колоритними костюмами і живістю виконання поетичної імпрези “Роксолана. Балада тернового імені” театр “Істина”у постановці режисера Леоніди Митничук. Цей номер був присвячений невтомним жінкам - волонтерам і сестринству Покрови Пресвятої Богородиці при парафії св.Йосифа Обручника.

Тільки оголосили Ім’я Назара Карабіновича, як зірвалися оплески для загального улюбленця! Дві пісні у його романтичному виконанні, як завжди, знаходять одностайний відгук у публіки...

Любителі фолк-рок гурту “Ефіра” мали змогу зустрітися з ним на танцювальному майданчику.

Ольга Монастирська, Ольга Тод, Любов Лукашевич - кожна у своїй пісенній манері розквітчували свято. Троїсті музики кликали і кликали до танцю!

Багато виконавців уперше вийшли на сцену перед сотнями і сотнями людей. Прийнявши таке художнє хрещення, можна остаточно визначитися зі своїми уподобаннями.

Ведучими програми у суботу були Тарас Лесик, що вів її в англійській мові, і професійна ведуча концертів Тараса Петриненка, колишня студентка Калуського училища культури і учениця Василя Митничука - Олеся Боднар.

У недільній програмі до 4 години від полудня працювали Леоніда Митиничук і Тарас Лесик.

В обидва вихідні на площі біля церкві, під тентами і по зеленому моріжкові прогулялося понад 9 тисяч людей!

Якщо торік можна було ще вільно це зробити, то цьогоріч стало зрозуміло, що виливається через краї доступного людська ріка...

Що стосується гощення, то тут зусиль приклалося неймовірно багато! Чітка організована праця Братства Блаженного Миколая Чарнецького і вже згаданого сестринства, непорахована кількість волонтерів розпочалася не за один тиждень перед фестинами: фото на фейсбуку вже відкривало картини приготувань. Скільки шашликів,салатів, дерунів, вареників, кулеші - ніхто порахувати не зможе...Щирівся кавун соковитою м’якоттю, валував пар з великого казана з кулішем, неслися ароматні димки з мангалів вздовж вулиці Cumberland, пітніли банки оболонського пива...А люди й далі йшли у яскравих вишиванках і цілих строях на свято, і погода вияснила ті сліпучі кольори ще більше!

На Козацький Пагорб кликалося важковиків, які відважувалися на підняття гантель, що й на вигляд були дуже переконливими! Дитячий майданчик був оснащений всіма предметами радощів малечі.

Антураж святкування поглиблювали фіра посеред “подвір’я”, “хатка під соломою і соняхами, котрі зазирають з-за рогу,”корчма” з реальними цінами, “криниця”... Побачене нагадує гоголівський сорочинський ярмарок.

Немає таких пишних свят в Україні, де би панувала така доброзичлива розкутість, відчутна єдність, бажання зробити приємне одне одному...Це - з власного досвіду. Різняться святкування в Україні і тут, бо трагічна рука війни з російським агресором на нашій Батьківщині зависає значно відчутніше на фоні загального зубожіння людей...Проте, компенсуючи свою відсутність в Україні, ми робимо колосальну роботу, допомагаючи коштами дітям- сиротам війни, добровольцям, сім’ям, мужчини з яких воюють. Немало спонсорів захотіло взяти участь у фінансуванні фестин, а найбільшими стали Кредитна Спілка “Самопоміч”, фундація “Самопоміч”, фундація “Спадщина”.
Дякуємо всім працьовитим рукам, що подарували нам свято! З Днем Незалежності, шановні співвітчизники!