Кінець банківській таємниці: 40 держав будуть спільно боротися з відмиванням капіталів

«Банківській таємниці прийшов кінець», - так міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле прокоментував підписання в Берліні представниками 41 держави угоди про інформаційний обмін з податкових питань в рамках міжнародної конференції по податках. 

Глава німецького фінансового відомства трохи перебільшив - банківська таємниця в звичному стилі залишається, але  підписавши угоду країни беруть на себе зобов'язання обмінюватися даними по банківських рахунках в цілях запобігання тіньового руху капіталів і уникнення оподаткування. Документ, розроблений за стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), передбачає, що з січня 2016 розпочнеться регулярний збір інформації про всі відкриті за кордоном рахунках іноземців, яка з вересня 2017 року в автоматичному режимі буде надходити в розпорядження податкових органів національних держав. 

В число країн-підписантів увійшли 27 держав Євросоюзу, Австрія обіцяла приєднатися до угоди в 2018 році. Не залишилися осторонь такі відомі європейські офшорні оазиси, як Люксембург і Ліхтенштейн. Швейцарія поки веде переговори, але очікується, що і їй доведеться поступитися тиску сусідів, особливо, Німеччини, громадяни якої, приховуючи свої доходи від пильних німецьких податківців, охоче відкривали рахунки в швейцарських банках 

«Великим проривом» у боротьбі з міжнародним втечею від податків експерти назвали той факт, що свій підпис під угодою поставила Великобританія, якій підконтрольні Мен і Джерсі, Бермудські і Кайманові острови, які до останнього часу були райським притулком для нечесних ділків і фінансових махінаторів з усіх кінців світла. 

Новий стандарт ОЕСР зобов'язує держави вимагати у місцевих банків інформацію про рахунки нерезидентів та автоматично переправляти її у податкові органи тих держав, у яких ці іноземці проживають, дотримуючись при цьому, звісно, законів про захист особистих даних. Передачі підлягає, насамперед, ім'я та податковий номер власника рахунку, а також інформація, що стосується одержуваного на вклади відсоткового прибутку, дивідендів, доходів від продажу активів і певних видів страховок. Надавати таку інформацію зобов'язані не лише банки, а й різні фінансові компанії, інвестиційні фонди і трасти, які займаються довірчим управлінням капіталу.

Слід зазначити, що деякі країни, що формально не приєдналися до угоди, готові, проте, виконувати її положення.

Це, перш за все, США, що прийняли у 2010 році «Закон про оподаткування іноземних рахунків» (FATCA), концепція якого значною мірою лягла основою нового стандарту ОЕСР, а також Китай і Швейцарія. Всього ж, за даними міністерства фінансів Німеччини, в автоматичному обміні податковою інформацією готові брати участь майже шість десятків країн.

Це, зокрема, Ізраїль та Ісландія, Туреччина і Саудівська Аравія, Сінгапур і Японія, Аргентина, Бразилія та Колумбія, Південна Африка, Австралія і Нова Зеландія. А також практично всі володіння Британської корони, які спеціалізуються на фінансових послугах, включно з Гернсі, Джерсі, Меном, Бермудськими і Каймановими островами.