Путін запропонував Обамі «велику угоду», - Ілларіонов

Експерт заявив, що Володимир Путін прийняв остаточне рішення почати гібридну війну з Україною в липні 2013 року, повідомляє UaPost.

«На те, щоб підготувати війну проти Грузії, у Путіна пішло 9 років, щоб підготувати війну проти України - 10 - 11 років - залежно від того, дату якої війни брати за початкову дату: дату гібридної війни або дату конвенційної війни», - повідомив Ілларіонов. За його словами рішення президента Джорджа Буша 11 серпня 2008 у напрямку американських військ в сторону театру військових дій російсько-грузинської війни, сприяли її зупинці.

«На відміну від Джорджа Буша Барак Обама виключив використання американських збройних сил 27-28 лютого 2014 року, в дні, коли Росія почала захоплення Криму. Тим самим Обама дав зелене світло Путіну щодо продовження агресії, здійсненню окупації і анексії Криму», - сказав Ілларіонов.

За словами Ілларіонова, Путін прагне відновити систему міжнародних відносин, створену укладеними в Ялті і Потсдамі в 1945 році угодами. В даний час Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин не зруйнована, а лише пошкоджена. За словами Ілларіонова, світогляд Путіна характеризує його бажання бути на рівних з США і одночасно ігнорувати суверенітет малих держав.

«Якщо США роблять що-небудь, Путін вважає, що у нього тут же виникає право робити те ж саме. Якщо США бомблять Афганістан, то у Росії з'являється право бомбити Грузію. Якщо Захід визнає незалежність Косово, то у Росії виникає право визнати незалежність Абхазії та Південної Осетії», - охарактеризував Ілларіонов світогляд Путіна.

«Путін розділяє західний світ на дві частини: англосаксонські держави, північні країни, так звані прифронтові держави (Балтія, Польща), що є ворогами, яких слід перемогти, з одного боку, і країни континентальної Європи з Німеччиною в якості лідера, з якими можна домогтися компромісу і які можуть навіть стати союзниками Путіна», - сказав Ілларіонов.

Немає іншого лідера, який би настільки вміло використовував стільки різноманітних інструментів зовнішньої політики: політичних, дипломатичних, фінансових, економічних, енергетичних, торговельних, корупційних, ідеологічних, інформаційних, дезінформаційних, підривних, іредентистських, військових, терористичних, інших, сказав Ілларіонов. «Стратегія і тактика Путіна виявилися успішними. Ні про Крим, ні про Абхазію і Південну Осетію Захід більше не говорить», - говорить він.

«Путін запропонував Обамі «велику угоду». І терпляче чекає від нього відповіді. При цьому підвищуючи ставки, готуючи новий великий наступ», - сказав Ілларіонов.

На думку колишнього радника президента РФ, антиросійські санкції ЄС не привели до належного результату.

Однією з головних тем другого дня конференції Леннарта Мері стало ставлення президента Росії Володимира Путіна до решти світу. За словами Ілларіонова, нинішня політика Кремля знаходить все більш чіткі риси напівтоталітарізму. По-перше, на це вказують дії офіційної Москви, яка все наполегливіше нав'язує жителям країни ідеологію. По-друге, слідом за ліквідацією політичних прав почалося вторгнення режиму у сферу особистих свобод. Відповідаючи на питання, чи загрожує це революцією, чи росіяни підтримають нинішнього лідера, Ілларіонов відзначив, що в історії немає прикладів мирного виходу з таких ситуацій.

«Це не означає, що такого не може бути в принципі. Але поки історія не знає таких прикладів. Історія знає приклади, коли такого роду режими ламалися або в результаті зовнішнього вторгнення. Або ж цей режим зазнає дуже тривалого процесу внутрішньої еволюції з необхідною зміною перших осіб», - стверджує Андрій Ілларіонов.

Яка роль відведена в цьому процесі Заходу? Стати, нарешті, Заходом, вважає російський експерт. На думку Ілларіонова, антиросійські санкції - це всього лише гра європейських і російських лідерів: одні роблять вигляд, що вводять санкції, інші роблять вигляд, що страждають.

«Поки що це не Захід, а якесь недолуге місиво. На Заході є сили і є країни, які розуміють проблему адекватно. Однак не в цих столицях приймаються основні рішення. Визнавати, що він (Захід) був не правий (у своїй політиці щодо путінської Росії) - це теж не дуже приємно», - зазначає Ілларіонов.