Радіоефір за 03/26/2014
Світлана: - Добрий вечір всім слухачам UA Modna радіо, яке віщає практично кожної середи з 7 до 8 вечора на хвилі 1240 АМ. Сьогодні в нас трошки такий сумний початок, чому, я зараз поясню, за хвильку. Тільки представлюся, що знову в ефірі я - Світлана, Tima Fei.
Tima Fei: - Добрий вечір.
Світлана: - А також, трохи пізніше підтягнуться наші постійні ведучі Віталій та Ольга-Каріна. А зараз зі мною якраз поряд, в гостях є Ольга Майгутяк, яка є відповідальною за public relations для Фонду медичної допомоги. І ми сьогодні будемо розмовляти з нею якраз про те, чи ми могли би зарадити, на даний момент, людям в Україні, які потребують допомоги. Але поясню також, 2 секунди, чому ми почали якраз з відомої заупокойної меси Реквієм Моцарта нашу програму, дещо незвичну для нашого такого розважального формату програми. Це тому, що якраз цієї неділі, 30 березня, буде відзначатися 40 днів за померлими, за загиблими на Майдані, так званою "Небесною Сотнею". І тому, ми вирішили такми чином, власне. вшанувати їхню пам'ять, хоча би хвилинкою такої музики, наповненої смутку і журби. І одразу поділитися інформацією, зокрема про те, що Львівська національна музична академія імені Лисенка зробила заклик-звернення до музичних академій України та загалом світу, можливо і наші музиканти приєднаються до цієї ініціативи, для вшанування загиблих героїв Майдану. Це відбудеться цілий такий марафон концертів-реквіємів пам'яті якраз Небесної Сотні. Так що, ми закликаємо тих, хто пам'ятає і вшановує наших героїв приєднатися до цих конфертів-реквіємів якраз 30 березня, 2014 року, який є 40-м днем. Умовно, звичайно, 40-м днем, з дня такої трагічної загибелі героїв Майдану. Основне виконання реквієму відбудеться у такому, я би сказала унікальному, Львівському кафедральному соборі Святого Юра. Але це, власне, можна робити і в менш солідних умовах. Головне, це те, що ми в той день будемо відчувати.
Tima Fei: - Я знаю також, що дуже багато інакших клубів, в церквах, будуть грати цю композицію також в підтримку. Так що, в мене дуже багато знайомих знає, що будуть грати це.
Світлана: - Поки що, за цей твір важко, майже ніхто не придумав за цей класичний твір чогось сумнішого, тому, мені здається, це буде доречним. Я хочу відразу додати, що в українській околиці, так само буде концерт, 30 березня, о 1 годині в Катедрі святого Миколая, який буде присвячений вшануванню пам'яті Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка. Я знаю, що спеціально для цього концерту прибули музиканти і декламатори з України, вони вже зараз тут. І вони будуть виступати - це буде досить великий концерт, так що, ми всіх запрошуємо в Околицю. У нас є дзвінок? Ми слухаємо вас, слухачі завжди мають пріоритетне право. Алло, добрий вечір! Говоріть. Мовчання в ефірі, я сподіваюсь, що слухач чи слухачка перетелефонують і приєднаються до нашої розмови. Отже, не зважаючи на те, що ми так трохи сумно почали, але не в нашій натурі довго піддаватися журбі, тому давайте якось конструктивно поговоримо і почнемо якраз розмову з Ольгою Майгутяк. Оля займається практично від самого початку, опікується Фондом медичної допомоги постраждалим на Майдані, який, власне, заснувала, якщо так можна назвати цю ініціативу. Тому, що це не є якась інституція чи щось таке, це ініціатива українських лікарів. Почала її, якраз українська лікарка - Марія Дмитрів-Капеняк, відома досить в Чикаго. Ми всіляко намагаємось допомагати, співпрацювати з цим Фондом. Я навіть хочу з гордістю сказати, що це найбільш успішний в сенсі збору коштів, якраз оцей проект. Сьогодні ми якраз зібралися, щоб з Олею поспілкуватися, тому, що, направду, ми бачимо періодично в соціальних мережах, що з'являється повідомлення, що по скільки увага громадськості дуже прикута до подій в Криму, до подій такої, глобальної політики. Трошки відкладається питання стосовно опіки тими людьми, які, власне, перебувають в лікарнях, дехто. напевно, вдома. І трошки увага перемкнулася і про людей почали забувати. Що ти, Олю, можеш з цього приводу сказати?
Оля Майгутяк: - Добрий вечір всім! Слава Україні!
Світлана: - Героям Слава!
Tima Fei: - Героям Слава! Добрий вечір.
Світлана: - Бачиш, яка чемна дівчинка.
Оля Майгутяк: - Так, я займалася з самого початку Медичним фондом, який був організований Марією Дмитрів і також, іншими лікарями української діаспори. Фонд був зорганізований, щоб допомогти постраждалим Майдану, а саме як? Надати медичну допомогу тим хто постраждали на Майдані. І на даний момент, на жаль, ми чуємо багато випадків, в яких люди забувають дійсно про тих, хто постраждав. Так само, забувають про сім'ї Небесної Сотні. І тому, ми продовжуємо нашу роботу в Медичному фонді, і, так само в Фонді, який допомагає сім'ям постраждалих.
Світлана: - Але йдеться ж не тільки про фізичні страждання? Йдеться і про моральні страждання, і наскільки я знаю, ваш Фонд також допомагає роботі, вірніше сприяє роботі психологів на Майдані. Йдеться про моральні страждання можливо не тих, хто були на Майдані, а й тих, хто втратив годувальників, тих, чиї чоловіки і батьки стали фізично неспроможними і треба якось задовільняти, далі продовжувати жити, якісь потреби залишилися, у багатьох були діти.
Оля Майгутяк: - Власне, тому ми сформували ще один Фонд, який називається Adopt Maidan Family, який опікується сім'ями Небесної Сотні. Отже, як Фонд працює. Ми з'єднюємо сім'ї з Чикаго, які хочуть надати допомогу сім'ям в Україні, які втратили годувальника, або сім'ї, які залишилися в дуже фінансово скрутній ситуації, або мають людину, яка була на Майдані, і вона, скажімо, стала інвалідом і не є спроможна працювати, а сім'ї ж потрібно жити за якісь кошти. І, так само, коли сім'ї з Америки обирають сім'ю з України, вони дають не тільки фінансову допомогу, вони, так само, надають моральну допомогу. Тому,що люди і сім'ї в Україні знають, що про них не забули, ними опікуються.
Світлана: - Тому, що ситуація, власне, унікальна, ми знаємо, що зараз Україну, в політичному сенсі "штормить". В нас є хтось на зв’язку, давай, тоді, все-таки, слухача приймемо. Алло, добрий вечір!
Слухач: - Слава Україні, Свєта!
Світлана: - Героям Слава! ... Як вас звати?
Слухач: - То є тобі Славік з Фейсбук дзвонить в студію. Дуже гарно всіх вас там чути, ваших всіх гостей, приємно бачити наших дівчат, що вони помагають нашим хлопцям, Небесній Сотні! Що завжди помагають один одному - то має так бути зажди!
Tima Fei, Світлана, Оля Майгутяк: - Дуже дякуєм!
Слухач: - Я перепрошую, чи я можу заказати пісню, Свєт?
Світлана: - Ну, ви знаєте. в нас власне, ви можете висловити свої побажання, але не факт, що вони будуть виконані в цій програмі, тому, що в нас є певна така "музична політка", яку, на правду, визначає суворий Tima Fei, а зовсім не я :) Але, що би хотілося, до чого душа лежить?
Слухач: - Знаєш, я тобі писав вчора, давай постав Івана Поповича, ту таку християнську пісню, я тобі вислав її на Фейсбук, я знаю, що ти не прихильник, але я дуже його люблю.
Світлана: - Отак взяли мене і спалили :) Дуже дякую, що ви зателефонували. дуже приємно, що люди не лінуються піднімати трубку і висловлювати свої побажання, а не тільки ставити питання чи скаржитися. Стосовно музики, ми якось із Тімафеєм розповімо окремо, яка в нас політика музики щодо цього. Звичайно, ми поважаємо всі музичні смаки, але в нас є така трошки своєрідна ... стосовно підбору музики, але цьому ми присвятимо вже інший час. Я хочу продовжити свою думку. що слід трішечки якось поставити себе на місце отих людей, які зараз в Україні живуть, як я казала, що в політиці зараз, трошки такий незрозумілий час, бентежний і я дуже вірю в те. що новий уряд, нова влада, яка, сподіваюсь визначиться в травні, звичайно узаконить будь-яку допомогу цим людям і вони не будуть залишені сам-на-сам зі своєю бідою. Але, на даний момент, дуже багато залежить також від нас, тому, що ми не можем чекати. Як ми переконались під час революції української, нам не завжди доводиться покладатися на уряд, нам доводиться самим трошки бути такими швидшими. Я просто, що хотіла сказати: доходить така інформація, дуже великі суми грошей надходять, от скажімо, з діаспори і вони якимось чином осідають в певних сім'ях, в певних руках. Тобто, чи здійснюється той, своєрідний контроль, який відбувається через ваш Фонд?
Оля Майгутяк: - Так, Медичний фонд займається збіркою коштів і фінансування лікування в Україні. Кожна сім'я розслідується нашими родичами, друзями
Світлана: - Тобто, довіреними людьми?
Оля Майгутяк: - Так, довіреними особами, які знаходяться в різних областях в Україні. Вони ідуть в міську раду чи в лікарню, знаходять цих людей, взнають, чи вони дійсно були на Майдані і постраждали на Майдані, тоді ми надаєм цю допомогу. І так само, кожного разу, коли надається допомога, ми берем розписку.
Світлана: - Але загалом йдеться про те, що ви купуєте, на певному рівні ми писали, і про це можна почитати на uamodna.com, купувалися за відповідними запитами відповідні мед.припарати чи просто, якась апаратура, необхідна для лікування важкохворих. Наприклад, якщо ми зараз будемо говорити про цю ініціативу Adopt а Family, яким чином воно буде здійснюватися? Ви будете визначати якийсь щомісячний дохід, чи просто, за потребою купувати продукти, речі? Як це буде здійснюватися фактично?
Оля Майгутяк: - Ми спілкуємося напряму, я і, так само, мої колеги-волонтери, які допомагають, ми напряму спілкуємося із сім'ями Небесної Сотні. І, так само, наші друзі в Україні і родичі, розслідують ці сім'ї і просто нам кажуть про ситуацію. Яка ситуація в цій родині, чи в них дуже скрутна фінансова ситуація, чи в них є 4 маленьких дітей і просто немає грошей ні для їжі, ні для одягу і інших побутових речей. Тобто, це все залежить від випадку, від сім'ї. От я хочу згадати, сім'я Опанасенко - це сім'я Небесної Сотні, в них є 4 дітей, жінка залишилася сама і держава надала допомогу 300 грн.
Світлана: - Ага..
Оля Майгутяк: - Ви самі розумієте, що для України, 300 гривень в місяць, це не є достатньо, щоб прогодувати.
Світлана: - Це при теперішньому курсі. Скажімо, 10 грн. долар, то це 30 доларів на сім'ю.
Оля Майгутяк: - Так-так. Це не є достатньо, щоб прогодувати 4 дітей. І в Україні є дуже багато організацій, які збирають кошти, але, наприклад сім'я Опанасенко не підтвердила, що вони отримали будь-яку допомогу, окрім 300 гривень. І зараз їм надає допомогу родина з Чикаго. Є три родини, які, так скажемо "адаптували" Опнасенко сім'ю.
Світлана: - Тобто, вони розприділили між собою, вірніше, вони об'єдналися, ці 3 сім'ї? Якось вони спілкуються, чи все здійснюється через вас, ви контролюєте цю допомогу?
Оля Майгутяк: - Ні, сім'ї об'єналися, все, що я зробила. це просто навела зв'язок - я звела сім'ю з України і сім'ю тут. І жінка, яка хотіла допомогти, з Чикаго, сказала, що в неї ще є 3 чи 2 сім'ї, які будуть з нею працювати, вони розприділили кошти, які будуть висилати, чи матеріальну допомогу і вони напряму працюють з сім'єю.
Світлана: - От ми зараз повернемся, в нас, так само, є дзвінок. Добрий вечір!
Слухачка: - Доброго вечора, шановні радіослухачі! Я називаюся Надя. Я дуже дякую вам за те, що ви, молоді люди, сьогодні розпочали свою програму присвячуючи пам'яті героям Небесної Сотні, це було дуже зворушливо. Я тільки хочу добавити інформацію і сказати до наших шановних радіослухачів, що Фонд медичної допомоги і Фонд Небесна Сотня, який створений у нас, в Чикаго, вони є об'єднані у праці. І за організацією Фонду Небесної Сотні, також організацією Meest-Karpaty, під патронатом УКК, в суботу ввечері, о 6 годині у церкві Ольги і Володимира панахида в пам'ять тих символічних 40 днів про героїв, які загинули. А згодом буде реквієм-концерт у Культурному українському осередку, за участю наших славних бандуристів, які приїхали з України. І на закінчення, хочу подякувати вам, дорогі молоді люди, які створили цю організацію і ви тримаєтеся української лінії. Дякуємо, в основному, молодим людям, які долучаються до фондів благодійних і працюють. Разом ми поборемо все. Дякую вам!
Світлана: - Дуже дякуємо Надії Ільків, я вже тоді відкрию таємницю.
Tima Fei: - Дякуємо!
Оля Майгутяк: - Дуже дякуємо!
Світлана: - Надія дуже активна громадська діячка, її вже важко не впізнати. І так само, наша колега, ведуча, яка буде мати програму завтра на цій самій хвилі. Не будемо приховувати, що ми її впізнали. Вони, так само, працюють паралельно і взаємодіють, це дуже приємно, що є така координація дій.
Tima Fei: - Так, дякуємо за підтримку.
Світлана: - Це важливо, що сказали, що відбудеться панахида, якраз ми з тобою, Тіма, згадували на початку програми. Я пропоную переключитися трошки, відволіктися на музичну паузу, а потім, ми продовжимо цю розмову.
Музична пауза.
Tima Fei: - Це пролунав Світязь та Тартак - "Ні, я не ту кохав."
Світлана: - - Це, сподіваюсь, не про тебе, Тімофей? Ти обираєш правильних жінок :) Але, давайте вже повернемося до серйозних тем, оскільки вже піднялося питання цієї суботи, то вже поділимося, що ми так само, так склалося чисто випадково, що в суботу ввечері в приміщенні Інститут модерного мистецтва відбудеться UA Modn'ий event, який буде наполовину розважальний. Називається "Арт-вечірка Mystic Ukraine by Mariya Prymachenko", наполовину пов'язаний, так само, з fundraising'ом якраз для оцього Медичного фонду, про який ми говоримо. Що це буде, суть івенту - ми збираємось зробити такий "art workshop", ми збираємось і будемо малювати картини української художниці, народної примітивістки Марії Примаченко. Це завжди дуже хороші заходи, дуже хороші вечірки, якщо так їх можна назвати. Але, паралельно ми продаємо квитки, які якраз спрямовані, частка коштів з яких, спрямована на направлення на Фонд медичної допомоги. Плюс, звичайно, ми обов'язково будемо там говорити про Фонд. Можливо люди захочуть зразу зробити пожертву, а можливо - з часом. Що важливо, ще я хочу підкреслити, чи м займалися люди Фонду, вони не тільки збирали кошти, але, крім того, проводили правильну роботу з американськими мас-медіа. Тобто, скільки вже обличчя активістів Фонду з'являлися на американських телебаченнях і новинах, це навіть важко полічити. Тому, що, направду, дуже приємно, що американські журналісти виходили на молодих, з доброю англійською мовою, які розповідали правильні речі про Україну. Тому що, як ви розумієте, американська громадськість не дуже вникала в усі нюанси конфліктів за останні 4-5 місяців. І ви дуже багато розповідали, найбільше задля цілей самого Фонду швидше, просто для поширення освіти стосовно України. І Україна зараз, однозначно, в тренді і всі справи українські, тому, це можна скористатися, власне. В який спосіб? От навіть , якщо ти казала. є такі індивідуальні випадки окремих зборів коштів.
Оля Майгутяк: -Так. Ну, не завжди люди можуть допомогти фінансово. До мене звернулася молода пара студентів з Німеччини, яка мала бажання допомогти, але в них не було фінансів для того. Отже, яким чином вони зараз допомагають? Вони взяли одну сім’ю Небесної Сотні під свою опіку і вони збирають кошти в своїй німецькій українській громаді, щоб підтримати цю сім'ю і матеріальну допомогу надати. Так само, вони будуть спілкуватися з сім'єю і надавати таку, більш таку, моральну підтримку. Я думаю, що це досить важливо.
Світлана: - Абсолютно. Тим більше, кажу, люди почуваються якимось покинутими можливо, занедбаними, але постійний вияв уваги з-за кордону, я думаю, люди будуть розуміти, що вони не самі в цій тривозі, в цій біді. Але давай розповімо радіослухачам про унікальний випадок fundraising'у, який мав у своєму досвіді Фонд. Це про Shaun Williams, я дуже сподіваюся, що він нас слухає, якщо ні, то ми завтра, обов'язково примусимо його дивитися наш архів і читати. Нагадую, що на uamodna.com, якщо ви щось не почули, недочули. наприклад, зараз Оля дасть якісь реквізити, то заходьте просто на сайт uamodna.com і там у нас завжди викладаються радіо архіви наступного дня. І там можна прочитати те, що було недостатньо добре почуте.
Ольга-Каріна: - А ще, а ще..
Світлана: - Ольга-Каріна, добрий вечір! Поздоровайся.
Ольга-Каріна: - Добрий вечір, шановна громадо. А ще краще, конспектуйте нас, думаю, це найкращий варіант
Світлана: - От влетіла, і одразу з параду. Це, до речі, теж хороша ідея. Отже, Оль, тільки та, що не Каріна, розказуй нам про Шона, це дуже гарний випадок, унікальний.
Оля Майгутяк: - Так, Shaun Williams, Шон, як ти нас слухаєш, привіт! Шон є корінним американцем, в нього нема ніяких українських коренів. Він працював волонтером в Peace Corps і знаходився в моєму рідному місті, в Коломиї. Він там проживав близько 5 років, навчав студентів у Коломийській школі, і , так само, в педагогічному коледжі.
Світлана: - Англійської мови?
Оля Майгутяк: - Так. За цей час Шон вивчив перфектно українську мову, без акценту. Грає на багатьох українських інструментах, носить вишиванку і дуже любить Україну. І коли сталися ці події в Україні, Шон звернувся до нас, до Світлани, і вона дала його інформацію нам. Він хотів допомогти: - Як я можу допомогти? І Шон, в своїй громаді в Індіані, зробив fundraising і допоміг Мединому фонду фінансовою допомогою.
Світлана: - Коштами. При чому, молодець - грає від бандури до, взагалі, всіляких там ульотних інструментів. І просто до прикладу, він цікаву історію розповідав, я його знаю, колись брала в нього інтерв'ю і він розповідав, що випадково трапилося йому Україні. Він хотів,був інтерес до Східної Європи, в нього був там вибір : Україна, Румунія, ну, щось таке. Вийшло, що полетів в Україну, з абсолютно нульовим знанням будь-якої мови - російської чи української. Тобто, закинули хлопця в саме...
Ольга-Каріна: - В саме гирло - вигрібай :)
Світлана: - Так-так-так, випливай. І от, він приїхав, він жив під Києвом, певний тренувальний період їм давали в російськомовній сім'ї під Києвом. Він жив там, і опанував дещо російську мову. Я його питалася, як це відбувалося на побутовому рівні? Він каже : - Ну, так от пояснювали, вони там знали дуже мало англійських слів, але якось, потихеньку вивчилося. А потім його, взагалі перекинули в Закарпаття, от уяви собі - жити в Закарпатті. Тобто, там абсолютно інакша мова
Ольга-Каріна: -Я повинна зауважити, що я, будучи львів'янкою, і вільно спілкуючись українською мовою, я не розумію половини закарпатців :))
Світлана: - Про що ж я говорю! Там в них своя мова, своя правда.
Ольга-Каріна: - Я тільки що знаю "ми бульи, бульи на сельі" :))
Світлана: - Так :) Якщо це закарпатська, я думала. це ВВшна.
Ольга-Каріна: - Отак Скрипка казав, що це закарпатські мотиви.
Світлана: - Сам,напевне, придумав. От, і він жив там, в Закарпатті. йому було дуже тяжко, він взагалі - вивчав ще одну, зовсім інакшу мову. А після того, як в Закарпатті йому було досить складно викладати, його перекинули, як справжнього бійця, уже на Прикарпаття, якраз в Коломию. В яку він закохався, в якій він відчув себе абсолютно своєю людиною. Дивовижна справа, наскільки людина може своє місце знайти на іншому боці кулі Земської. От, він там жив і почалися в нього танці, хори, музичні інструменти, і так він став патріотом України, несподівано для себе.
Ольга-Каріна: - І тут Шона понесло :)
Світлана: - Так, його понесло, він дуже завжди скучав за Коломиєю. І от, він якраз звернувся. Мені дуже подобається те, що він робить, бо він не просто, от людина сказала - людина зробила. Тобто, він собі зробив і організував той концерт, не розбалікував багато, правильно? Звернувся до вас, Чи можу я вам допомогти? Поспівпрацювати? Організував там в себе, в Індіані, концерт. При чому, він приїжджав на наш мітинг, де я вас познайомила, привіз якусь професорку, викладачку, але вона була російською мовою в університеті. Ну вона так, дуже тихенько говорила - боялася. Але, направду кажу, це все нормально і нема чого боятися. І він дуже завжди багато проводить таку просвітницьку роботу. Він постійно американцям розповідає про Україну нормальні, правильні речі. Він каже: - Це зовсім не те, що ви думаєте, що ви можете говорити. Але я хотіла б повернутися до цієї ініціативи Adopt a Family. От ти кажеш, наприклад, якщо ми вже так проілюстували цей випадок, є 3 сім'ї і вони будуть опікуватися однією сім'єю, багатодітною. Але, власне, чи будете ви хоч якийсь мінімальний контроль здійснювати? Тому, що можуть змінитись обставини в тій сім'ї, яка є опікуном, правильно? Можуть на якийсь час припинитись оці пожертви чи фінансування.
Ольга-Каріна: - Чи та програма буде розглядатися на якомусь рівні вищому, чи ви будете.., з боку держави якось це контролюватися чи просто, на вашому рівні?
Оля Майгутяк: - Ну, з боку держави воно не буде контролюватися
Ольга-Каріна: - Ні з одного боку, ні з другого?
Оля Майгутяк: - Ні з одного, ні з другого, бо ми не є організація, ми просто група волонтерів, яка хоче допомогти постраждалим в Україні і їхнім сім'ям. Контроль? На даний момент, я стараюся спілкуватися з цими сім'ями в Чикаго, які надають допомогу. Стараюся з ними спілкуватися, ну, раз на місяць. Так само, вони знають, якщо в них щось змінитися і вони не зможуть надавати допомогу, вони зможуть мені передзвонити і ми тоді знайдемо іншу сім'ю, яка буде опікуватись. Але, так само, варто згадати, що сім'ї, коли погоджуються опікуватися сім'ями в Україні, вони погоджуються на такий 6 місяців commitment, можна сказати, що вони, якнайменше будуть допомагати 6 місяців.
Світлана: - Зобов'язання таке.
Оля Майгутяк: - Так, так, зобов'язання, будуть 6 місяців допомагати конкретно цій сім'ї в Україні. В більшості, люди вибирають сім'ї зі своєї області, зі свого району, бо вони відчуваються ближчими з ними.
Ольга-Каріна: -Якийсь контакт мають з ними безпосередньо.
Оля Майгутяк: - Так, вони мають контакт і хочуть, можливо за 6 місяців, за рік відвідати їх, якщо є можливість.
Світлана: - Ти можеш розповісти кілька успішних випадків медичної допомоги, якій ви посприяли. Тобто є, наприклад, люди, яким реально було надано допомогу і вони повернулись до свого нормального життя?
Оля Майгутяк: - Є, я хочу сказати, що сотні людей. Ми допомогли більше, як сотні людей медичним забезпеченням, ми допомогли медикаментами і лікарням в різних областях. Найбільша потреба медичного обладнання була в периферії, тобто, Тернопільська область, Івано-Франківська область, Львівська область. Маленькі периферійні лікарні, куди так само зверталися постраждалі, вони не дістали ніякої допомоги. І, от ми їм надали грошову допомогу, і так само, закупили обладнання і медикаменти. Вивезено було десятки постраждалих за кордон, в Німеччину, в Ізраїль.
Ольга-Каріна: - Я знаю, Польща погоджувалась безпосередньо, також, в медичній допомозі.
Оля Майгутяк: - Так. В Польщу було вивезено, ми обезпечували вивезення цих людей. Так само, самі розумієте, деколи треба було зробити паспорти, ми так само з цим допомогли, щоб люди могли успішо виїхати і лікуватися за кордоном. Слухачі можуть зайти на нашу Фейсбук сторінку.
Світлана: - Це реквізити, так?
Оля Майгутяк: -Так, Де є дуже багато випадків подяк, фотографій, можуть прочитати про багатьох наших пацієнтів, яких ми вилікували і які зараз здорові і повертаються до нормального життя.
Світлана: - Але я знаю, що ви також помагаєте психологічно відновитись, це було з самого початку. Що ви познаходили психологів.
Ольга-Каріна: - Тобто, задіяна група психологів.
Оля Майгутяк: -Так, які працюють з постраждалими. Так само надаються кошти, чи це більше як контактами. Туди, так само, надаються і кошти і контакти, цим займається Сергій Михайлюк. Я думаю, що буде варто його запросити в студію.
Світлана: - Та я вже його скільки запрошую, він все не приходить.
Ольга-Каріна: - Він все в трефіку. коли не подзвониш, він все в трефіку :)
Світлана: - Так, людина зайнята.
Оля Майгутяк: - Сергій був довший час в Україні, і він був на Майдані. І от він, власне. побачив потребу психологів, проблему працювання з людьми, які мають посттравматичний стрес і він почав організовувати групу психологів в Києві, які будуть допомагати.
Світлана: - До речі, хочу сказати, що він буде в суботу на нашому івенті, нагадую, в Інституті модерного мистецтва. Там Оля, я сподіваюсь, підготує таку гарну, коротку промову.
Tima Fei: - Оля, ми тебе побачимо там?
Оля Майгутяк: - Так, звичайно.
Світлана: - Ми обов'язково її побачимо, і може навіть намалюємо :) якщо не буде бажання малювати "Звіриків" Марії Примаченко.
Ольга-Каріна: - А може ти нас намалюєш.
Світлана: - Так. І Оля, тим людям, які прийдуть, розкаже більше про роботу Фонду, може будуть якісь матеріали, може якісь папери роздамо. І тоді, можливо, Сергій поділиться своїм досвідом перебування в Україні. Нам теж потрібна якась музикотерапія, доктор Tima Fei, прошу.
Ольга-Каріна: - Увімкнути нам щось веселеньке :)
Світлана: - А ми повернемось.
Музична пауза.
Tima Fei: - От я з таким дівчатами у нас в студії.
Світлана: - Ти маєш на увазі Росаву, яка тільки що співала? :) Бо Тіма щось так засумував, але ми його підбадьорили трошки.
Ольга-Каріна: - Ми йому дали пензля, і тепер він вже починає малювати наш івент.
Світлана: - Я от подивилася на Тіму і згадала, що тепер буде організовуватись низка таких молодіжних заходів, якраз спрямованих на fundrising, що вони будуть доводити наскільки це актуально для людей, незалежно від віку, етнічної приналежності і статі. Якраз Оля, що ти нам хотіла розповісти про забойну дискотеку в "Stereo"? Яка, так само буде мати такий ефект. Хтось щось про це знає?
Ольга-Каріна: - Зізнавайтеся?
Оля Майгутяк: - Ну, це тільки плани, але я хотіла подякувати українській молоді, яка не сидить склавши руки, а хоче допомагати і старається допомагати і яким чином вони можуть.
Світлана: - Так що, можна сподіватися, що на якійсь з вечірок від Tima Fei'я і.
Tima Fei: -Так, у нас на першій тусовці дуже багато людей було. Дуже багато прийшло росіян, українців підтримати. І ми плануємо з Олею щось зробити також, десь в травні.
Оля Майгутяк: - Власне, в підтримку.
Світлана: - Це буде носити характер збірки коштів, знову ж таки, тобто, щоб був якийсь результат.
Tima Fei: -Так.
Світлана: - От до речі, Тіма, коли буда ця вечірка, я розумію, що коли в клубі не до політичних розмов. Але, взагалі - які настрої у молоді? Чи є якісь суперечки?
Tima Fei: - Ні, все там ок, поспілкувалися В мене друзі з Росії, з України також, з Польщі дуже багато, багато знайомих. Ну всі там підтримуквали одиного, і зараз ми в одній країні, в Америці і підтримуємо Україну зі всіх сторін.
Світлана: - Тіма, ти настільки наскрізь пацифіст, що навіть навколо тебе ніколи.., тобто, всюди є конфлікти, а біля Тіми ніколи нічого немає.
Ольга-Каріна: - Ні, але зрештою, так воно і є: Україна, Росія, Польща, ми всі є братніми народами, у кожного із нас є родичі, як не в одній, то в другій країні. І, насправді, народ не хоче йти війною проти, тобто це все така "брудна білизна" політична.
Світлана: - Я згідна, хоча, на жаль, зню дещо інші історії набагато радикальніші, набагато сумніші якраз. Тобто те, що ми братні народи стало вже якимось таким оксимороном, ніж аксіомою, розумієш. І, на правду, не всі це так правильно сприймають. Мені розповіли дивовижну історію на днях, сім'я, моя коліжанка розповіла, на жаль, з дуже сумного приводу, я сподіваюсь, що вона вибачить мені, що я її якісь особисті речі розповідаю людям, але це дуже повчальна історія. Їй довелося полетіти в Україну, в лютому, з дуже сумного приводу - в неї помирав батько, дуже терміново їй довелося все лишити і полетіти в Україну. Вона з російськомовної сім'ї, я би навіть сказала з російської сім'ї, але дуже українська націоналістка, от. І навіть це призводило до того, що у 2004 вона пішла просто проти всієї родини, з нею навіть родичі не розмовляли, тому, що вона була "помаранчева"
Ольга-Каріна: - А вони всі були "синьо-голубі"
Світлана: - Так, біло-блакитні. І ситуація повторюється в 2013-2014. Тобто, її мама росіянка, вона не те, що була там за Януковича чи ще щось, вона просто хотіла, щоб був мир і спокій, виплачувалися вчасно пенсії, так би мовити, щоб функціонувало суспільство.
Ольга-Каріна: - Стабільність щоб була.
Світлана: - Так, щоб була стабільність, її дуже сильно лякали оці "майдани" і оці всі заворушення.
Ольга-Каріна: - Та це здорову людину, зрештою, лякає.
Світлана: - Так, старші люди сприймають, можливо, дещо інакше, чи, скажімо так, люди певного темпераменту сприймають це трошки інакше. І виявилось так, що родина, яка зібралася з такого сумного приводу, трагічного приводу - смерті батька моєї коліжанки, посварилася. Чому, тому, що сестра цього, тобто, тітка моєї подруги, яка живе в Запоріжжі, розмовляє російською мовою є запальною українською націоналісткою, її син живе в Криму, який, так само є українським націоналістом і розмовляє виключно українською мовою, колишній військовий. І, от відбувається конфлікт між російськомовною українською націоналісткою із Запоріжжя, з україномовною росіянкою з Франківська - відбувається розкол в родині. Тобто, це вже настільки намішано, що здається ніби це все придумано. І якби я не знала людей особисто, я б ніколи в житті не повірила, і це на базі однієї сім'ї.
Ольга-Каріна: - Я думаю, що це не поодинокі випадки в Україні.
Світлана: - Це є зараз дуже поширено. Я питаюсь друзів. де чоловік українець, а жінка - росіянка, я кажу, як ви з цим?, він каже: - Ми це просто не обговорюєм,от просто відсунули цю тему і намагаємось цього уникати. Я просто сподіваюсь, що, можливо, отакі якісь спільні заходи трошки створять середовище примирення і потихеньку люди почнуть розуміти, що є дуже погані дяді і тьоті в світі. які нас чолами зіштовхують.
Tima Fei: - Ми стараємось музикою з'єднювати всі нації і всіх людей.
Світлана: - Абсолютно, намагаємось хоч якось мінімально ці непорозуміння зменшити, тому ми і робимо те, що робимо. Тому ми цієї суботи обов'язково зберемся в Інституті модерного мистецтва. До речі, якщо хтось хоче, але не знає, то це є Українська околиця, сусідні двері біля Кредитівки "Самопоміч", 2320 West Chicago.
Ольга-Каріна: - Квитки можна придбати, до речі, на сайті і на Фейбуці є лінк.
Світлана: - Так, uamodna.com , UA Modna page, Кичя, як завжди, все вчасно згадає, все, що стосується технічних питань.
Ольга-Каріна: - А я ще хочу нагадати, телефон студії 773-792-1240, якщо хтось хоче долучитись до нашої розмови, будь ласка, приєднюйтесь.
Світлана: - Ти ще нагадай, яке це радіо, може хтось тільки ввімкнув і навіть не знає, де знаходиться.
Ольга-Каріна: - Ну, як не знає, я думаю, вже всі побачили наші модні фізіономії, UA Modna в ефірі!
Світлана: - В нас є дзвінок. Слухаєм вас! Алло, добрий вечір!
Слухачка: - Добрий вечір!
Ольга-Каріна: - Алло, ви в ефірі.
Слухачка: Алло..
Світлана: - Так-так, говоріть, ви в ефірі. Слухаємо вас.
Слухачка: - Вітаю всіх гостей студії, вітаю всіх людей, які починають дуже серйозно ставитися до Фондів,що створилися під парасолею УКК і допомагають кожен в свій спосіб, але всі разом дружньо працюють в своєму напрямку. І, хоча, така ситуація в Україні склалася, дуже приємно, що молодь не покидає настрій, бойовий настрій часом. І цілеспрямовано вони, кожен в свій спосіб щось роблять. А я би хотіла, раз у вас така передача розважальна, і вам трошки настрій підняти і собі, і замовити для своєї найменшої подружки, які всього-на-всього 2.5 рочки, пісню з її ім'ям Маґдалена у виконанні Мандрів, якщо маєте, поставте, будь ласка. Дуже вам дякую. Доброго вечора.
Ольга-Каріна: - Дякуємо, що слухаєте нас і лишайтеся з нами
Світлана: - Так! Не можна не виконати таке побажання. Зараз, за хвилину, Тіма тут підшукає, він завжди готовий. І ми обов'язково послухаємо. А після цього мусимо продовжити розмову, чому ми обрали Марію Примаченко, декілька фактів. І ми повернемося в студії за кілька хвилин, після того, як послухаємо чудову пісню Мандрів - Магдалена.
Музична пауза.
Світлана: - Отже, ми повертаємся і студію і нагадуємо, що це UA Modna radio.На випадок. якщо хтось не знає, телефон студії 773-792-1240,бачиш, Оля, як ти нам нагадала.
Ольга-Каріна: - Дякую, пані Кичю :))
Світлана: - І ми повертаємось до тієї теми, що у нас в цю суботу буде відбуватися малювальний такий івент, захід, арт-терапія, як я сказала картинами Марії Примаченко. І не просто так, не тільки ми будемо малювати, а будемо говорити про те,що ми можемо зробити для людей, яким зараз дуже не легко в Україні через Фонд медичної допомоги. Я знаю, що багато хто слухає і у них виникнуть додаткові питання, тому, Оля, скажи свій телефон, продиктуй, щоб люди могли контактувати.
Оля Майгутяк: - Перш за все, хочу сказати, що ми будемо присутні на вашому вечорі в суботу. Якщо люди мають якісь запитання, вони можуть підійти до будь-кого з нас, запитатися.
Світлана: - Шукайте самих красивих і гламурних :)
Оля Майгутяк: - Можуть дати якісь поради, запитатись питання і якщо є якісь бажаючі, які хочуть допомогти сім'ям в Україні, взяти їх під свою опіку - звертайтеся до мене. Мій номер телефону 224-522-2588, і також, я думаю, що можна дзвонити на UA Modna і запитуватись мою ін
Коментарі