Меню

І у ріці Йордан, і у озері Мічиґан...

І у ріці Йордан, і у озері Мічиґан...

“Христос хрещається! У ріці Йордан і у озері Мічиґан!” - так вітала я сьогодні багатолітніх водохрещенських моржувальників та охочих до екстремальних акцій. Наша знімальна група щороку радіє за сміливців, що з однаково шаленим ентузіазмом занурюються у чисті води прекрасного озера, щоби з повною вірою залишити у його глибині всі тілесні непорозуміння, щоби виринути з  крижаних хвиль з надіями на міцне здоров’я, нову енергію!

Ідея купання на Водохрещу виникла у 2013 році у Олега Павлюка. Нею він не тільки поділився з друзями, а й зміг переконати у необхідності занурення у Йорданські води священиків парафії святого Йосифа Обручника. Так і повелося: після Богослужень на Йордан, пообіді, з’їжджаються автівки з тризубами на номерних знаках у намолене вже місце - exit - Montrose Ave.

Досідчені організатори ставлять стіл для атрибутів освячення, на сходинках - термоси з трав’яними чаями, ґумові килимки під ногами, а сьогодні ще й сіллю посипалося все навколо, аби не зісковзнути в озеро навіть без намірень!

Відправилася коротка Служба, освятили воду і настав той дивний час, коли до купальників і говорити було важко, бо скажений вітер шарпав, та й дивитися на безумців без жалю було не можна! (тут я пожартувала, бо насправді пишаюся ними, а своїм чоловіком - найбільше!)

Металеві східці одні, за метрів 50 - інші. Черга, як за маслом у 80! Пирхаючи, закидуючи мокрими гривами, чи просто блискучими бритими головами, занурювалися, хрестилися мужчини і молоді жінки, хлопчики і (хотіла сказати - дівчатка, але сьогодні таких не було…) Раділи страшенно! По-перше, тому що випірнули - на загал, по-друге, що перебороли страх і комплекси, по-третє, що енергія припливає одразу  неймовірна!

Розтиралися, неслухняними пальцями натягали одяг, пили чай, дещо зверхньо жартували з нами, сухопутними нікчемами, і заохочували купатися на наступний рік. Дай, Боже, всім діждати! 

А відеорепортаж coming soon on www.uapost.us