Україна може заплатити дуже високу ціну за корупцію

Війна проти проросійських заколотників та мільйони внутрішньо переміщених осіб не є такими гостроактуальними проблемами для українців як всеосяжна корупція. Масштаби цього явища просто вражаючі, особливо серед правлячої еліти країни і нинішній президент Петро Порошенко буває часом не дуже хоче з цим боротись.

Про це пише у своїй аналітичній публікації канадське видання CBC News.

Незважаючи на нерішучість Порошенка, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо все-таки завітав до України на початку липня з офіційним візитом та підписав Угоду про вільну торгівлю між двома країнами.

Український президент є одним із найбагатших політичних лідерів в Європі і особливо про це яскраво засвідчили витоки так званих «Панамських документів»: стало відомо, що у серпні 2014 року, коли українська армія зазнавала нищівної поразки під Іловайським від загарбницьких російських військ, Порошенко реєстрував офшорну компанію на Британських Віргінських островах.

Коли Порошенка на прес-конференції з Трюдо запитали на цю тему, він вирішив утриматись від конкретної відповіді та краще розповідати про російську агресію, зазначивши, що в Мінських угодах немає умови про боротьбу з корупцією, а йдеться про деокупацію територій.

Це все, звичайно, правильно, але іноземні донори все більше розчаровуються у повільних антикорупційних потугах України, що ставить під загрозу фінансову підтримку з їх сторони.

Президент Американської торгівельної палати України Енді Хандер нещодавно попередив, що в його країні уже давно хочуть побачити на лаві підсудних крупних і впливових корупціонерів, які роками розкрадали та буквально гвалтували власну країну.

Коли Порошенко прийшов до влади у 2014 році, він отримав дуже схвальні відгуки за те, що залучив до роботи міністра економіки Айвараса Абромавічюса із Литви. Проте, через рік він змушений був подати у відставку через небажання бути прикриттям для відкритої корупції.

Анастасія Красносільська із Центру протидії корупції підкреслює, що Порошенко дуже зволікає в антикорупційних кроках і робить їх лише під тиском Євросоюзу, МВФ та громадянського суспільства. Якби вони усі не тримали українську владу під пильним оком, то не було б проведено в країні жодних реформ.

Єдине позитивне, що можна відзначити – це створення Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та призначення туди відносно чесних слідчих. Це стало можливим завдяки тому, що посольство США, посольство Канади та місія Євросоюзу делегували в НАБУ по одному своєму представнику і таким чином отримали право вето на людей, висунутих Порошенком та парламентом.

НАБУ розпочав 150 розслідувань і подав до суду 20 справ, але на цьому етапі усі вони починають блокуватись. Тому зараз, за словами Красносільської, в країні необхідно створити антикорупційні судові органи, куди призначати суддів під ретельним наглядом іноземців.

На противагу цьому, ми бачимо в Україні переслідування громадянського суспільства, яке викриває кричущі факти корупції нинішньої влади, зокрема, Центр протидії корупції звинувачують у порушеннях щодо іноземного фінансування. Екс-генпрокурор Віктор Шокін цим наполегливо займався, але згодом під тиском Посла США в Україні Джеффрі Пайетта був звільнений з посади. Щоправда, для ухвалення цього закономірного рішення Порошенку знадобилось аж півроку.

Трюдо під час свого нещодавнього візиту в Україну зустрівся із представниками Центру протидії корупції, але Канада не демонструє гіперактивності в питаннях анткорупційної боротьби, оскільки не хоче чинити пресинг на країну, яка перебуває у стані війни з Росією.

Павло Грод, президент Українсько-Канадського конгресу висловив сподівання, що пункт про захист іноземних інвестицій в Угоді про вільну торгівлю надасть канадському бізнесу більшої впевненості у тому, що їх активи не будуть захоплені. Він закликає усувати стару гвардію чиновників з української влади, адже це може дуже дорого коштувати Україні.

Натомість, необхідно залучати нове покоління чесних лідерів. Про це свідчать і соціологічні опитування, за даними яких лише 10% українців схвалюють роботу чинного президента і 8% – роботу чинного уряду.