Сьогодні у слов'ян свято!

Масниця - стародавнє слов'янське свято з численними звичаями, яке через століття дійшло до наших днів, передає mignews.

Масниця, що відкриває сирний тиждень, - це свято, яке символізує веселі проводи зими, осяяні радісним очікуванням близького тепла, весняного оновлення природи. Навіть млинці, неодмінний атрибут масниці, мали ритуальне значення: круглі, рум'яні, гарячі, вони являли собою символ сонця, яке все яскравіше розгоралося, подовжуючи дні.

Можливо, млинці були і частиною поминального обряду, оскільки субота перед масницею шанувалася як "батьківський день" - слов'яни поклонялися душам покійних предків.

Проходили століття, змінювалося життя, з прийняттям на Русі християнства з'явилися нові, церковні свята, але широка Масниця продовжувала жити. Її зустрічали і проводжали з тією ж нестримною відвагою, що і в язичницькі часи.

До речі, один час цар Олексій Михайлович найсуворішими заходами намагався втихомирити своїх молодецьких підданих. Воєводи розсилали по градах і селах царські укази, то забороняючи приватне винокуріння, то вимагаючи, щоб росіяни в азартні ігри не грали, кулачних боїв не проводили. Але ні грізні царські укази, ні настанови патріарха не в силах були справитися з веселощами.

На кожен день масляного тижня існували певні обряди. У понеділок - зустріч Масляної, у вівторок - загравання. На ласуни, тобто в середу масляного тижня, тещі запрошували на млинці зятів з дружинами. Особливо цього звичаю дотримувалися щодо молодих, які нещодавно одружилися. Напевно звідси і пішов вислів "до тещі на млинці".

У широкий четвер відбувалися людні санні катання. У п'ятницю - тещині вечірки - зяті звали тещу на частування. Субота відводилася посиденькам у зовиці (чоловікової сестри - Ред.). Неділя називалася "Прощена неділя" або "прощений день". В цей день всі відвідували родичів, друзів і знайомих, обмінювалися поцілунками, поклонами і просили вибачення один у одного, якщо образили словами або вчинками.