Українки змусили Париж і сміятись, і плакати

Молоді хіпстери, люди солідного віку з краватками і у коктейльних сукнях, кілька дівчат у вишиванках, галасливі багатомовні компанії – чуються польська, англійська, французька мови…

Уся ця барвиста паризька компанія прийшла до театру Le Monfort не на традиційний водевіль або французький сучасний балет, а на фрік-кабаре Dakh Daughters – проект талановитих енергійних українок, про який ще рік тому у Франції “можливо дехто щось чув”, і який цього року вже “знають і люблять”.

Доказ популярності – велика зала Le Monfort на майже 500 місць у понеділковий вечір була забита вщент, чимало хто сидів прямо на східцях, що вели до сцени, дехто – стояв у проходах, при цьому мало хто міг втриматись і не підтанцьовувати.

Світло вимкнулось. Зі сцени на залу почали литися закарпатські балади із сумішшю хіп-хопу, а також віршовані рядки, натхненні як Шекспіром (“Rozy/Donbass”), так і Аполлінером (“Sympathique »), і Жаданом (“Візьми…”), від яких подекуди хотілося стрибати і сміятися, а подекуди – ховати обличчя у долоні і плакати.

Dakh Daughters – майстрині “емоційних гойдалок”, які вміють змусити глядачів відчути ностальгію, задуматися про вічне, зрадіти життю, посміятися з самого себе, і усе це – впродовж однієї пісні.

Кожен з творів – невеличкий спектакль, оживити який допомагають контрабас, барабан, клавішні і гітара. Кожна пісня – яскравий епізод з життя: тут і іронія, змішана з образою (“Моє море”, про, на жаль, добре відомих “зелених чоловічків”) і відчайдушний крик сильної жінки (“Ганнуся”), і ціла родинна драма («Oh God»).

Дівчата сміливо спілкувались з залою, час від часу переходили на французьку, а для повного комфорту найвибагливіших глядачів на великому екрані з’являлись не лише тематичні слайди, а і переклад пісень з української.

На завершення шоу виконавиці звернулись до усіх присутніх англійською: “Ми з України! Франція – наш другий дім. То наступного разу зустрічаємось у НАС?!” Знайти сильніші і доречніші слова було б складно.

Фото з: morezvukov.nl.